Неповторні місця України

Цей матеріал іще міг би мати назву “Чому бути журналістом – круто”. Однією з вагомих переваг професії є відрядження до інших міст із навчальною чи пізнавальною метою. Під час останнього мені, як кореспонденту “НТ”, пощастило вирушити у прес-тур та за один день побувати відразу у трьох по-справжньому неповторних місцях. Крім того, отримати купу яскравих вражень і завести нові знайомства серед журналістів, котрі з’їхалася з усієї країни, щоб відкрити для себе культурну спадщину батьківщини Олександра Довженка, Павла Тичини, Григорія Верьовки…

Також матеріал міг би називатися “Мальовнича, цікава, незвідана Україна”. Адже організований департаментом культури, туризму, національностей, релігій Чернігівської ОДА прес-тур показав, що Чернігівщина – одна з найбагатших областей за кількістю старовинних храмів, скульптурних композицій, меморіальних та інших музеїв, реставрованих палаців та реконструкцій оборонних споруд козацької доби.

Так, ми відвідали меморіальний комплекс “Пам’яті героїв Крут”. Експозиція цього музею представлена у залах-вагонах, які розповідають про діяльність українського національного руху початку ХХ століття, проголошення Української Народної Республіки, а головне – про бій біля станції Крути у січні 1918 року. Спеціалісти досі вивчають цю криваву сторінку минулого нашої держави. За свідченнями учасників бою, втрати з української сторони становили близько трьох сотень… студентів та юнкерів. На їхню пам’ять було створено монумент: 10-метрова червона колона на земляному насипі. Така ж, як і колони, що прикрашали тодішній університет св. Володимира, де навчалася більшість студентів, відправлених у Крути, аби ціною власного життя зупинити червоногвардійців…

Наступним пунктом туристичного маршруту був обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша “Ганнина Пустинь”. Поряд із будинком тещі, в кінці “Алеї кохання”, знайшов свій вічний притулок цей відомий письменник та драматург. Поруч – його дружина, теж письменниця – Олександра Білозерська (Ганна Барвінок). Поріг цього дому переступала нога багатьох відомих особистостей: Леоніда Глібова, Тараса Шевченка, Лесі Українки, її дядька Михайла Драгоманова і багатьох інших. Музей передає атмосферу життя українців XIX століття та знайомить відвідувачів з історією зародження стосунків поета з юною дівчиною, попри заборону її матері. Ось чому пам’ятник зображує зажуреного молодого Куліша, який сидить з похиленою головою на лаві біля ставка …

І от нарешті нас дочекався “найсмачніший” пункт програми – Батурин – гетьманська столиця. Найемоційніші епітети пролунали в момент, коли репортери побачили місто-фортецю, відтворену на історичному місці, та головну окрасу Батурина – палац гетьмана Кирила Розумовського, що був відновлений практично з руїн. Надскладний задум втілив у життя тодішній президент України Віктор Ющенко.

Вона прекрасна та особлива – наша країна. Відкриваймо та досліджуймо її, подорожуючи з “НТ”!

М. ОСТАПЧУК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *