Від зернини до деревини в Жужельському лісництві


Ліс для людини, особливо, кожного мешканця Полісся – досить звична частина навколишньої природи. Це ніби так само буденно, як і вода мешканцям узбережжів морів та океанів. Але якщо останні вважаються невичерпними щодо рибних запасів та не вимагають надто великих людських зусиль для відновлення, то з лісами все значно інакше. Так, до певних історичних періодів ліси самовідновлювались навіть після пожеж, просування льодовиків у бік екватора. Та з розвитком людського прогресу цього стало недостатньо. І людина навчилась прискорювати лісовідновлення, зокрема, такими породами, які найбільш їй вигідні. А це – дуб, сосна, рідше – береза, вільха, плодоносні та ягідні культури, декоративні, кущові насадження.

Враховуючи те, що з-поміж багатьох лісових порід сосна посідає в наших лісах понад 42 відсотки і попит на неї все зростає, вирішено безпосередньо на відновленні хвойних, особливо, соснових насаджень і зосередити головну увагу. Отже,

Сосна

Саме це дерево чи не найбільше має попит у будівництві з древніх часів. Із сосни завжди виготовляли меблі. Сосна, як хвойна порода, здатна виділяти живицю для виготовлення скипидару, каніфолі, інших хімічних і лікарських засобів. Бурштин – це теж живиця, закам’яніла. Хвойні насадження збагачують атмосферу корисними для дихання фітонцидами. Тому їм і визначили місце навколо лікувальних та оздоровчих закладів. Голчате віття йде на виробництво вітамінів.

Охоче поїдають так звані соснові лапки тварини. Часто лосі, косулі й інші звірі, завдаючи навіть шкоди, скушують молоді пагони соснових насаджень. Доводиться пересаджувати, якось відлякувати непроханих.

Існує два способи відновлення соснових угідь – рукотворний, що в останні роки найбільш поширено, і природній, або самостійний, коли птахи розносять соснові шишки, або їхні зернятка, гублять, а згодом вони проростають у несподіваних місцях: при дорогах, на заболотах, по занедбаних пагорбах.

Збирання, сушіння

Для заготівлі соснових шишок закладаються на кращих ділянках спеціальні насадження. У пору їх зрілості шишки формуються як по одній, так і цілими кетягами. Лісівники в потрібний час дістають їх, звичайно, вручну. Щороку для власних потреб та для реалізації іншим лісгоспам (на Житомирщині лише чотири лісогосподарства забезпечують потреби в насінні для лісовідновлення) припасається до 15 тонн соснових шишок.

Потім ці зібрані жіночі здерев’янілі пагони (наукове визначення шишки) рівномірно розстилають на помірно підігрітому черені спеціально змурованої печі. Так, наприклад, як у Жужельському лісництві, де нещодавно побували автори. Біля цього чародіяння вправно порається В. І. Захарчук із кількома помічниками. Віктор Іванович багато років очолював це лісництво, тож добре володіє технологією підготовки насіння сосни. Шишки, потріскуючи, розкриваються, при цьому зернятка з них висипаються. Черговий стежить за температурою (а це суворо єдине тепло – 53 градуси за Цельсієм).

Він підворушує шишковий килим, стимулюючи віддачу кожної насінини. Звільнені і геть розкриті шишки не викидаються. Вони стають гарним паливом у змурованій печі, що також немаловажно в загальному процесі добування насіння.

Готові зернятка затарюються у скляні десятилітрові бутлі і чекають свого часу до весняного посіву. Кладуть їх у добре підготовлений ґрунт спеціально спорудженого парника під плівкою, аби регулювати не тільки наявність потрібної вологи, а й відповідну температуру.

Сівба і ріст саджанцівЇх заплановано виростити на понад десяти гектарах, звільнених від деревини, чи просто вільних чагарників – майбутніх зеленошумних соснових борів. Деталізувати при цьому процес сівби і посадок нема потреби: лісівникам це до дрібниць відомо, а широкому загалу читачів просто зайве. Хоча варто лише зазначити, що ще не так давно на звільнених від деревини ділянках доводилось чути нестихаючий гуркіт потужних тракторів, що корчували пеньки для наведення борозенок під лісонасадження; було, що й підривали пеньки динамітом (небезпечне явище), то нині нарізають борозни, якось оминаючи пеньки. З часом ті самі трухнуть, доповнюючи ґрунт добривом.

Підготували матеріал

Володимир ЯЦЕНКО,

Михайло МЕЛЬНИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *