Активіст польсько-українського Євромайдану: “Під лежачий камінь вода не тече”

Існує думка, що народ має таку владу, на яку заслуговує. Хоча це не завжди так, але доля правди дійсно є. Як стверджував Блаженніший Любомир Гузар, “Держава – це ми”. З цього випливає, що за всі негаразди в нашій країні, в районі, МИ є співвідповідальними. Критикуючи за все погане тільки керівництво, часто забуваємо про самокритику. Хибно вважаємо, що від нас нічого не залежить і що все вирішується лише зверху. Це пережитки радянських часів. В європейському суспільстві, частиною якого ми хочемо стати, громади деякі проблеми вирішують самостійно, або ж, займаючи активну позицію, змушують владу виконувати свої обов’язки.

Наприклад, у Німеччині, де рівень життя набагато вищий, люди активно протестують і відстоюють свої права. У 2008 році фермери через низькі закупівельні ціни на молоко припинили його продавати молочним фабрикам і перекрили під’їзди до деяких з них. Кілька років пізніше у Франції з цієї ж причини фермери гноєм заблокували вхід в один із супермаркетів. Так європейці борються за свої права.

У нас же, незважаючи на катастрофічно низькі закупівельні ціни на молоко, більшість дотримується принципу “моя хата скраю – нічого не знаю”. Те ж стосується стану доріг. Подорож автомобілем між Радичами і Сімаківкою через жахливий стан покриття стає нестерпною, але нікому навіть на думку не спадає заблокувати дорогу,вимагаючи її полагодити, або хоча б відкритої публічної відповіді, чому її не приводять в належний стан і де кошти на ремонт.

В Україні теж є приклади народних протестів, що призвели до бажаних для громади результатів. Один із них – події 2013 року у Врадіївці, де через масове невдоволення, під тиском суспільства було звільнено прокурора району і відсторонено начальника Врадіївського РВВС та начальника УМВС Миколаївської області. Якщо чиновники чи посадові особи не виконують належно своїх обов’язків, або зловживають ними, то треба їх змінювати. Не суспільство має служити владі, а навпаки. Це звичайна європейська практика.

Отож, критикуймо владу, якщо вона не виконує своїх обов’язків або діє незаконно на шкоду інтересам суспільства, народу, держави, але також не забуваймо критикувати себе за те, що дозволяємо це робити, що не шукаємо способів цьому запобігти, не бажаємо знати першопричин негараздів. Можливо, проблема в нас, тобто в нашій інертності, байдужості і бездіяльності, а не тільки в поганій владі? Хто ж її обирає?
Роман КОРБУТ