Вони загинули за Україну

Обери тодішній президент Янукович у листопаді 2013-го шлях євроінтеграції – не вийшла б молодь на акції підтримки угоди з ЄС. Звільни недолугий гарант, бодай, міністра МВС Захарченка після нічного побоїща студентів 30 листопада – і, можливо, в нашому лексиконі ніколи не з’явилося слово “євромайдан”. Та здорового глузду “небожителям” забракло, і народ їм цього не пробачив – країна повстала: першого грудня віче на Майдані Незалежності збирає сотні тисяч осіб. Серед гасел і вимог зазвучало слово “революція”… В борню за людські права і свободи стали пліч-о-пліч науковець і селянин, лікар і підприємець… І не було там ані поділу за рівнем освіти, ні за національністю, ані за віком.

…Наметове містечко в середмісті Києва, гори “зброї” сучасних революціонерів – бруківки, просто неба “цехи” з виробництва коктейлів Молотова… Мирне покоління, що про війну знає хіба з розповідей, а тепер – повстанці, екіпірувавшись дерев’яними щитами, палицями, касками, йшли на БТРи, спливали кров’ю, при 20-градусному морозі під струменями водометів утримували свій Майдан – тогочасний осередок гідності і сили духу всього українського народу!

В протистояннях зі злочинною владою поклали життя 106 героїв, четверо з яких– жителі Житомирщини. Удостоєні звання Героя України (посмертно): Олександр Балюк із Новоград-Волинського району, житомирянин Яків Зайко – письменник, народний депутат І скликання ВР, Віктор Прохорчук із Володарська-Волинського та Сергій Кемський, якого поховали на батьківській землі в нашому Великому Яблунці.

Завтра, 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Україна схилить голови в жалобі на знак вшанування патріотів, що віддали своє життя під час Революції Гідності. Та чи ж за таку, сьогоднішню державу вони вмирали? Чи ж знають, що через вибухи на Донбасі не співає, а плаче соловей, а одвічний символ української землі – калина – кровоточить болем на обійстях загиблих героїв АТО?

Небесна Сотня Революції Гідності, Небесний легіон полеглих захисників на сході країни – коли прийде край болісним втратам, за яким – вільна і квітуча Україна, та, заради якої вони загинули?
В. РОМАНЧУК.

“НТ”, №7