Categories: Наші люди

За слова відповідати вміє

7 вересня – День військової розвідки України

Руслан Шелетецький із тих чоловіків, яких ми називаємо «справжні». Відповідні характеристики про нього у працівників військкомату, друзів, знайомих. Після особистого спілкування також залишаюсь під враженням. Емоційний, проте стриманий. Вдумливий, із власною позицією, чого б це не стосувалось, але без нав’язування її співрозмовнику.

Відверто говорить не тільки про своє глибоке синівське почуття до рідної землі, а й не приховує гіркого розчарування від сьогодення, обґрунтовуючи кожну думку. Знає ціну слова: колись присягнув народу і країні берегти цілісність її територій, а настав час – дотримався сказаного. Після анексії Криму легендарна Житомирська 95-та бригада поповнилась 31-річним добровольцем у зону АТО. З весни 2014-го – Слов’янськ, Краматорськ, Красний Лиман… Ще на півроку, з осені 2015-го, мобілізували. В складі 13-го Чернігівського батальйону знову «відповідав за слова» в Авдіївській промзоні.

 

Колишній боєць Шелетецький (якщо взагалі коли-небудь стане доречним до цих відважних чоловіків слово «колишній») – представник надважливої професії, які себе не афішують, проте їхню діяльність і роль важко переоцінити. Він був розвідником. Це тепер наші солдати, бодай, частково забезпечені безпілотниками, а тоді, у 2014-му, коли не те щоб жодного «дрона» – з харчів лише «Кілька» в банках і спраглим – вода з канав. Тож наші розвідники за крихту інформації, яка могла врятувати побратимів щонайменше мусили навчитись беззвучно ступати для виявлення прихованого, стати асами у встановленні «розтяжок» під носом у ворога…

Не рахуючи «подряпин», як він сам їх називає, тілом Руслан Шелетецький вцілів. Не міг інакше: дома ревно чекали дружина, двоє донечок. Проте душею – зранений, її роздирають протиріччя. Болять втрати друзів, брехня політиків, «подвійне дно» режиму тиші в подіях на сході. Та попри всі розчарування, в ньому залишається глибоке почуття до Батьківщини. «Аж серце стисло від гордості за нас!», – сказав розвідник про відчуття, коли в Києві 24 серпня крокував у «коробочці» на параді до Дня незалежності.
В. РОМАНЧУК

admin

Recent Posts

Україна втратила позиції у міжнародному рейтингу втручання тютюнової індустрії

Україна посіла 25 місце у міжнародному рейтингу втручання тютюнової індустрії  Україна погіршила свої показники у…

1 тиждень ago

Із Середівського ліцею – до Нью-Йорка: як 15-річний Олексій Жека став одним із трьох лідерів, які представлять Україну в США

Camp Rising Sun – це відома американська лідерська платформа, де підлітки з усього світу вчаться керувати глобальними процесами.…

1 місяць ago

Дуби – від минулого до сьогодення

Дуб з Підлуб. Центральним героєм нашої історії будуть дуби села Підлуби. Суголосно звучить, чи не…

2 місяці ago

Складні історії – мовою цифр

Що стоїть за відповідями людей, які опинились у тяжких життєвих обставинах. В рамках проекту, спрямованого…

2 місяці ago

Самоорганізувались для отримання допомоги

У вівторок, 14 квітня, делегація з Ємільчиного із числа учасників і учасниць об’єднання матерів і…

3 місяці ago

Україна запроваджує європейський стандарт безпеки мотошоломів ECE 22.06: що змінює нова постанова КМУ

8 квітня 2026 року ГО «Життя» провела пресконференцію, на якій було представлено рішення уряду про…

3 місяці ago