Ємільчинські Верби ожили. Відсвяткувати день села з’їхалось до 100 жителів

Верби… Чи є слова, які б описали красу цього мальовничого куточка. Та з кожним роком заростають споришем стежини до осиротілих осель. Нині в селі налічується лише 10 жилих будинків, а в них проживають лишень 16 жителів.

Але попри це, уже п’ятий рік поспіль, завдячуючи колишній жительці Вербів Кручковській Ользі Федорівні, яка проживає в Бердичівському районі, в селі започаткована традиція відзначати день села на Трійцю. Перша зустріч налічувала тільки 10 гостей. Нинішня – до 100!

З усіх куточків України і ближнього зарубіжжя до рідного порогу з’їжджаються односельці. Не передати словами, скільки щирих емоцій, почуттів проявляють люди, які не бачились десятиліттями. Щирості і теплоти святу три роки додає ансамбль “Симоняночка” під керівництвом такої ж колишньої жительки села, нині вчителя музики Симонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Денисюк Галини Григорівни. Святковим короваєм зустрічали аматори гостей та вшанували покладанням квітів до могили невідомого солдата. Зі словами-привітаннями виступили місцевий житель Радчук Михайло Антонович та організатор цих зустрічей Кручковська Ольга Федорівна.

Як приємно споглядати, як у ледь жевріючому маленькому селі хоч один день вирує життя, лунає сміх, музика, пісня, щира розмова. Тоді, зається, посміхається навіть обличчя невідомого солдата, адже він бачив це село саме таким – переповненим людьми і буденним життям. Так хочеться, щоб наші села жили, хати повнилися людьми, дитячим сміхом і щастям. Бережімо Україну, адже вона складається не тільки з великих міст, а й з таких сіл, як наші мальовничі Верби.
Оксана ДЕНИСЮК,

“НТ”, №24