Ємільчинський лісгосп поділився досвідом роботи

Минулої середи Ємільчинський лісгосп укотре приємно здивував: масштабністю, підготовкою, технічною переоснащеністю.

Йдеться про нараду керівників таких же 18 підприємств Житомирщини. Прибули й кілька екіпажів теле-, інтернет- та газетярської братії.

Умовно усі напрямки роботи лісгоспу можна поділити на чотири розділи: будівництво доріг, переробка сировини, сертифікація продукції та лісовідновлення.

Майже щороку “НТ” подає своєрідний звіт про роботу дорожньо-будівельної бригади лісгоспу. Починаючи з 2017 року, загальна протяжність нових лісових магістралей сягнула 45 км. Останній 10-кілометровий відрізок у Ємільчинському лісництві, куди прибули гості, вже пройшов “народну експертизу” під час грибного сезону. Справа лиш – за урочистим перерізанням стрічки поважними особами, серед яких і перший лісівник області Андрій Курінський.

– Скільки ще необхідно таких доріг для Ємільчинських лісів, – поцікавились гості-журналісти у директора лісгоспу Олега Дідуса, чим спровокували його на іронічну відповідь:

– Навіть якщо все життя будуватимемо, буде недостатньо, адже маємо лише 20% порівняно із європейською сіткою доріг. Наші ліси, переважно – у поліських болотах.

Отже, далі буде…

Вимога часу – ресурсозберігаюча технологія

Справжнє пожвавлення директорів лісгоспів спостерігалось у Жужелі, на нижньому складі. І не дивно, адже тут за останній час суттєво осучаснилась система переробки, основний принцип якої – забрати із непершосортної деревини максимум, що має на ринку попит. Як наслідок, у цеху поруч із дошками, брусами – безліч піддонів із найдрібнішими, навіть 5-10-сантиметровими дощечками: щоправда, вже без сучків, із відповідною волокнистістю. Відходи зводяться фактично до кори, а за тирсою – навіть черга серед заводів-замовників: вона є цінним компонентом для ОСБ-плити і подібних матеріалів.

Серед уважних гостей – і директор Коростишівського лісгоспу Валентин Ейсмон. Цікавлюся його думкою щодо підприємства, якому він віддав десяток років:

– При мені тут була лише одна лінія переробки, а сьогоднішній вигляд – це свідчення, що лісгосп і далі розвивається. Разом із тим – це гідна відповідь критикам лісівників. А загалом, я радий, що свого часу не помилився, коли запропонував собі на заміну 26-річного спеціаліста (Олега Дідуса – авт.), який тоді став наймолодшим із директорів.

Після цього лісівники продовжили роботу у Жужельському лісництві у форматі наради, а журналістам розповіли про важливу, хоча й недешеву процедуру, – сертифікацію. Ємільчинський лісгосп її отримав, причому – і лісових насаджень, і продукції, що розкриває нові можливості на зовнішньому і внутрішньому ринках.

М. МЕЛЬНИК,

“НТ”, №46