У Березівському психоневрологічному інтернаті власні сад і хліб

Більш як двома сотнями жінок-інвалідів опікуються працівники Березівського психоневрологічного інтернату, що в Ємільчинському районі. Цим закладом уже 20 літ керує Валентина Кінзерська.

– Наш інтернат утворили в 1956 році, – розповідає Валентина Антонівна. – У нас ще й досі живуть троє жіночок, які поступили сюди в той час. Багато чого змінилося за ці роки. Житлові приміщення ми перекрили металочерепицею, подбали про благоустрій, посадили фруктовий сад, спорудили капличку на території закладу.

Опікуються підопічними, дбають про забезпечення їх продуктами й ліками, заготовляють овочі й фрукти, печуть хліб працівники закладу, іх – 100. Це мешканці Березівки та найближчих сіл – Неділищ, Киянки, Бобринців, Усолусів. Інтернат – їхнє постійне місце роботи. Добиратися сюди нелегко, бо транспорту постійного немає. Ось і доїжджають хто – кіньми, хто – велосипедами, а хто – мотоциклом…

Інтернат має велике підсобне господарство. І 100 га землі, де вирощують зернові, картоплю, буряки, моркву та інше. І свиней та корів утримують, щоб свої молоко й м’ясо для підопічних було.

– На зиму всілякої консервації заготували за домашніми рецептами, – хвалиться директор. – Є навіть березовий сік. Самі печемо хліб і булочки, робимо макарони. Лише сіль купуємо. Щоб наші підопічні почувалися тут добре, могли добре відпочивати на свіжому повітрі, обладнали для них гойдалки, альтанки. Влітку ж усю територію прикрашаємо квітами.

Іванна ГАЛИНЕНКО,

Газета “Житомирщина”, №4

Фото зі сторінки wikimapia.org