…І зашуміли Верби знов. Фоторозповідь про зустріч земляків

Чого тільки не передумаєш, коли організовуєш якесь свято. Та ще й коли воно залежить від того, чи приїдуть на нього гості. Та мої побоювання були марними…

Опівдні на Трійцю дорога до Вербів була живою як ніколи. Невпинним потоком мчали найрізноманітніших марок автомобілі, несучи на зустріч із малою батьківщиною вихідців села. Їхали з різних куточків України і не тільки… Традицією стало зустрічати гостей смачним короваєм, вшановувати пам’ять загиблих героїв, покладати квіти до пам’ятника невідомому солдату.

Постійними свідками дійства (4 роки поспіль) теплої зустрічі були учасники ансамблю “Симоняночка”, які разом із учнями Симонівської школи вітали вербівчан зі святом і дарували приємні хвилини відпочинку гумором, танцями, піснями.

Новинкою стали подарунки жителям, які мешкають на даний час у селі. Подарункові пакети підготував мисливсько-рибальський клуб “Верби-Рись”. А ще це поважне товариство подарувало вербівчанам добротні столи і лави, за якими велася тепла і щира розмова та смакувала печена картопля і запашна вербівська уха. Над тими кулінарними шедеврами чаклували С. Л. Михайленко та Ю. Л. Коржовський.

Усім відомий Поліський край своїми талантами. Так і у Вербах своїми віршами про теплі спогади дитинства поділилась поет-аматор, корінна вербівчанка Л. С. Весельська. А ще свій поетичний дарунок передав Л. Й. Малецький, який у своїх віршованих рядках згадав багатьох жителів села та його історію. Хочеться відмітити, що гостей щороку стає все більше: приєднуються нові родини, а дідусі і бабусі привозять своїх дітей, онуків і правнуків.

Галина ДЕНИСЮК,

“НТ” № 22