У краї блакитних озер і мавок

Волинська земля багата природними красотами, яскравими згадками про відомих та великих вихідців. Край блакитних чистих озер та замків, золотокупольних монастирів та людей, щирих серцем. Знаю це тепер із власного досвіду, бо побувала там у рамках престуру від Журфонду НСЖУ “Пізнаймо Україну разом” спільно із журналістами багатьох областей України.Як виявилось, волиняни пишаються і своїми виробничими потужностями.

Бо першою у програмі триденної екскурсії було відвідання “Модерн Експо” (займається постачанням обладнання торгівельним підприємствам України та за кордон).

Починалось із невеличкого цеху, у якому працювало близько 40 працівників, а сьогодні має представництва у чотирьох країнах світу. Увесь свій прибуток вкладає у себе;  щорічний приріст – 70%. Підтримує і традиції. Кожного року декількома виїздами увесь штат “Модерн Експо” піднімається на Говерлу, а ще в них є своя футбольна команда. Спортивні традиції зрощує і “СКФ Україна” (це завод підшипників). Здійснює соціальну роботу. Це преміювання ветеранів ВВв та працівників заводу на 9 Травня; виїзд спортивних команд дітей із неблагополучних сімей на змагання за кордон. Підприємство оплачує навіть медичну допомогу своїм працівникам.

“СКФ Україна”

{morfeo 9}

Для нас відкрили двері завод “Gerbor Холдинг” (виробництво меблів), найбільший сільгоспвиробник Волині ТзОВ “П’ятидні”, племзавод “Зоря” (с. Велицьк). Відвідали Волинську обласну клінічну лікарню, де роблять складні операції на серці. Так, згідно з їхньою статистикою, за 10 років існування кардіоцентру виконано близько п’яти тисяч оперативних втручань на серці. Екскурсоводом був не хто інший, як заслужений лікар України Іван Сидор.

Завод “Gerbor Холдинг”

{morfeo 8}

ТзОВ “П’ятидні”

{morfeo 18}

Волинська обласна клінічна лікарня та Шацька районна лікарня

{morfeo 14}

Відвідали ми й знану Ягодинську митницю. Перша в Україні, на якій було встановлене експериментальне обладнання, що дозволяє миттєво зважувати транспортний засіб та фіксувати час прибуття і значно зменшує людський фактор.

Ягодинська митниця

{morfeo 15}

Відвідавши музеї-садиби В’ячеслава Липинського в Затуринцях та Лесі Українки в Колодяжному, ми поринули у минуле України. Це були короткі екскурсії.

Музей-садиба В’ячеслава Липинського

{morfeo 13}

У музеї Лесі Українки нам розповіли усю життєву історію поетеси – від виховання до смерті, та про долю сестер і братів легендарної постаті (у сім’ї Косачів було шестеро дітей). Музей займається і виданнями літератури. Із останніх – збірка візерунків вишивки, які збирали Косачі, “Лісова пісня”. Спонсором часто-густо є Волинська обласна державна адміністрація.

На території збереглись білий (літній, належав Лесі Українці) та сірий (батьківський) меморіальні будиночки; там навіть світла немає, а з огляду на те, що екскурсія проходила увечері, розглядали усе під тьмяним сяйвом місяця та мобільних телефонів. У них збережена атмосфера тогочасного життя незламних інтелігентів, частково завдяки речам власників, частково – завдяки розповіді екскурсовода. Щось ми вже знали із часів навчання у школі, ВНЗ, а щось було для нас новим.

У сім’ї Косачів щороку святкували день народження Тараса Шевченка. Це для них був наче Великдень. Портрет Кобзаря ставився на стіл. Починали читати вірші, ставити вистави.

Музей Лесі Українки

{morfeo 16}

Ми відвідали й Луцький замок. Тут уперше відбувся з’їзд монархів. В оточенні височеньких стін замку знаходяться і музей книги, і залишки церкви Івана Богослова, і музей дзвонів.

Луцький замок

{morfeo 11}

Куполи Святогірського Успенського жіночого монастиря, здавалось, сяють навіть і у похмурі дні. За легендою, його заснував князь Володимир. Сталінський режим у 1946 році ліквідував “осередок мракобісся”, і чернече життя завмерло майже на півстоліття… В монастирі розмістилась тракторна бригада місцевого колгоспу. Сьогодні аж ніяк не здогадаєшся, що колись був у занепаді. Відродили його 12 дівчат віком від 15 до 20 років.

Успенський жіночий монастир

{morfeo 7}

Є безліч випадків зцілення тих, хто відвідав Свято-гірський монастир, що трапляються й нині.

Музей ікони – за свідченням місцевих жителів, фахівців – єдиний у світі, який відповідає усім нормам; має відповідний температурний режим, вологість та освітлення. Тут зібрані зразки народного іконопису із XIV століття. Частина – із Волині, частину передають храми різних конфесій, а дещо – із митниці (були вилучені при незаконному вивезенні цінностей). Та, мабуть, найбільшим скарбом тут є чудотворна Холмська ікона. Раз у рік із нею проходять хресний хід біля музею.

Музей ікони

{morfeo 17}

Своєю чистотою і прозорістю вразив Світязь. Його воду навіть можна пити. А навколо – сосновий пролісок, тож повітря, здавалось, тут напоєне ароматом хвої і прохолодною вологістю.

Один із шести харчових закладів

{morfeo 10}

Зустріч із владою

{morfeo 12}

Завод “Нестле”

{morfeo 19}

Ще й відвідали завод “Нестле”, розважальний центр “Адреналін сіті”, смакували кухню шести різних харчових закладів, спілкувались із обласною та районною владою, зустріч із пресою.

Галина КОЛЕСНИК