Разом дієвіше

Спільний Проект Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, буде реалізований і в нашому районі. Серед тридцяти заявок, поданих на участь у проекті, пощастило чотирьом сільським радам: Варварівській, Кулішівській, Медведівській та Сербо-Слобідській.

Пріоритетними напрямами Програми є охорона здоров’я, енергозбереження, охорона навколишнього середовища, водопостачання, економічні ініціативи (підтримка сільськогосподарських кооперативів та ін.).

Критерієм, за яким відбиралися населені пункти для втілення Програми, були їхні соціально-економічні труднощі та реальна можливість допомогти їх вирішити.
Програмою передбачено наступний вид допомоги: 50% суми, яка потрібна для реалізації тієї чи іншої справи, виділяється проектом, ще 50% мають бути виділені на місцях (45% із місцевих бюджетів та 5% – кошти самої громади).

Як сказав присутній на презентації Програми у Сербо-Слобідці заступник голови районної ради Олександр Ващук, це деякою мірою спроба вирішити свої проблеми самим, адже напрям, куди буде спрямована допомога, обирають самі жителі, вони ж обирають голову громадського об’єднання, актив, проект і навіть самостійно проводять тендер на відбір підрядника для виконання робіт. І якщо жителі згуртуються – то результат не змусить себе чекати.

У громад вже є деякі пропозиції щодо того, у яке русло можна спрямувати кошти проекту. У Кулішах хочуть провести заміну опалення у шкільній котельні на енергозберігаюче, де будуть використовуватись альтернативні види палива. В інших селах пропозиції стосуються капітальних ремонтів місцевих ФАПів.

Координатор цієї Програми у нашому районі начальник управління економіки Зоя Голяка говорить: “Проект має підтримку районної і місцевої влади, у громад реально є шанс отримати по 10 тисяч доларів, а в Кулішах можлива сума у 20 тисяч доларів, але для цього їм потрібно вчасно об’єднатись, і тільки від них залежить, чи отримають вони ці кошти”.

Дещо подібна програма вже діяла у нашому районі декілька років тому. Її координатор Ірина Романішина згадує, що Чорнобильська програма “Відродження” також орієнтувалася на спільні зусилля міжнародної організації, місцевої влади та громади і досить таки успішно функціонувала у нашому районі. Зокрема, у Хуторі-Мокляках, Кулішах, Варварівці, Яблунці. У деяких школах було відремонтовано дах, в деяких облаштовано комп’ютерні класи, куплені тренажери та ін., тому такі проекти варті того, щоб їх підтримувати.

Проте у деяких селах вони так і не дійшли до свого завершального етапу. Чому? Питання так і залишилося без відповіді…

Не будемо вдаватися в деталі всіх проектних нюансів, а розкажемо в загальному специфіку функціонування Програми.

Громада села обирає мікро-проект, виходячи з фінансової можливості, та затверджує його на засіданні районного форуму місцевого розвитку. Складає мікро-проектну пропозицію та подає на затвердження до центрального офісу проекту. Сільська рада вносить дану пропозицію до плану соціально-економічного розвитку села. Після затвердження мікро-проекту оголошується та проводиться тендер по відбору виконавця робіт. Проектом виділяються перші 20% коштів. По завершенню робіт перераховується 70% коштів, а після передачі об’єкта на баланс балансоутримувача перераховується залишок коштів – 10%.

До речі, Програма вже схвалена головами облдержадміністрації та облради Сергієм Рижуком та Йосипом Запаловським.

Варто сказати, що по-різному сприйняли презентацію проекту жителі сіл. Одні одразу ж взяли ідею на озброєння: у Кулішах та Медведовому активно обговорювали умови Програми на презентації. Варварівські селяни вже попередньо знайомі з програмою “Відродження”, тому знають, що такі проекти приносять неабияку допомогу.

У Сербо-Слобідці ж, на перший погляд, пропозиція не викликала особливого зацікавлення. І навіть присутність заступників голів райдержадміністрації та райради Віктора Мельника та Олександра Ващука не додали впевненості у солідності проекту. Проте, можливо, і правильно, адже, з одного боку, не хочеться викинути на вітер власні кошти (хоча сума вийде зовсім незначна, при оптимальній кількості членів громади – буде вимірюватись кількома десятками гривень) та витратити свої сили, а з іншого – шкода змарнувати такий шанс для села, де жити їм та їхнім дітям.

До речі, в Сербо-Слобідці і так зроблено немало за спонсорські та державні кошти.
Цей проект зорієнтований не на те, щоб дати матеріальні ресурси, а щоб навчити людей власними руками створювати собі кращі умови життя. І якщо в потрібний момент громади, яким пощастило отримати цей шанс, не об’єднаються, то координаційна рада може змінити свій вибір на користь інших сільських рад, наступних у черзі реалізації даної Програми.

Наталія ГОРАЙ