Мокляківському млину бути музеєм. У Житомирі чи в Мокляках?

На сайті “Журнал Житомира” (http://zhzh.info/news/2012-04-26-12706) минулого тижня було оприлюднено інформацію про те, що житомирський краєзнавець та історик Георгій Мокрицький звернувся в оргкомітет з підготовки до дня міста із пропозицією встановити на площі “Мистецькі ворота” справжній старовинний млин. Знайшли його під час краєзнавчих досліджень в нашому селі Мокляках. Згодом млин у Житомирі планують перетворити в Музей Хліба, адже збереглися його каркас, “ начинка”, технологічне устаткування і навіть запасні частини, зокрема, французькі жорна з клеймами.

Оргкомітет міського свята поки погоджує технічні питання перевезення млина з Ємільчинського району до Житомира.
Погоджує … А з ким? Дозвіл вивезення історичної пам’ятки з району, яка є власністю громади, ніхто ні з ким не узгоджував. Адже начальник районного відділу культури і туризму Ігор Євтушок про цю новину вперше почув від кореспондента “НТ”.

Більше того, щодо цього млина у нього свої плани, які напровесні були узгоджені з головою районної ради Петром Лісовим. Цьому млину скоріше за все таки бути музеєм просто неба, але на тому місці, де він стоїть і віддавати його до Житомира ніхто не збирається, адже це пам’ятка нашого району, яку варто зберегти. Ігор Володимирович говорить, що робитиме все, аби цінність не покинула межі Ємільчинщини.

Мокляківський сільський голова Валентина Коваленко також не чула ні про яких істориків із області, але ідею забрати млин до Житомира і зробити із нього музей вона не критикує, адже так у нього більше шансів зберегтися, бо місцева влада на нього коштів не має. На противагу Валентині Василівні керівник відділу культури говорить, що млин у гарному стані і коштів туди потрібно не так вже й багато. Необхідно насамперед, щоб люди усвідомлювали цінність таких пам’яток і берегли їх. А вчителька історії місцевої школи Ніна Осіпчук могла б слідкувати за життєдіяльністю новоствореного музею. Тим більше, що вона й сама охоче підтримує таку ідею і готова вкладати у цю справу свої знання та працю.

Тож якщо так історично склалося, що млин стільки років простояв і зберігся в Мокляках, то нехай він залишиться своєрідною родзинкою саме цього села, а житомиряни, та і всі бажаючі, приїздять до нас у гості.
Мабуть, крізь призму цієї історії варто масштабніше розглянути питання збереження історичних цінностей району, створивши своє Пирогово, скансен, де в одному місці зберігатимуться архітектурні пам’ятки, старожитності Ємільчинщини”.

Наталія ГОРАЙ