Такою була домінанта ранкового мітингу, присвяченого 9 травня. І це й не дивно. Адже ми дійсно пам’ятаємо тих ветеранів, яких вже немає з нами, і віддаємо шану тим воїнам Великої Вітчизняної, хто ще поряд. Їх мало. Вони вже не браві солдати, молоді люди, загартовані в полум’ї битви, вони вже поважного віку. Сивочолі, дехто не може сам навіть пересуватися, декому важко навіть стояти. І хоч старість та лихоліття забрала в них силу та здоров’я, але коли зазвучав Гімн України, кожен із них стоячи із гордістю, гідністю та силою духу, відзначив цей патріотичний момент. Тоді вони викликали тільки гордість.
Але його зустріли не всі. Згадаймо тих ветеранів, які відійшли за межу вічності у 2012 році.
Хільченко Михайло Данилович, голова ветеранської організації с. Підлубів.
Силішина Олександра Петрівна, ветеран праці.
Пешко Костянтин Іванович, учасник Великої Вітчизняної війни (Рихальська сільрада).
Ігнатенко Андрій Талимонович, учасник Великої Вітчизняної війни (Великоглумчанська сільрада).
Силішин Григорій Петрович, учасник блокади Ленінграда, фрнтовик з перших до останніх днів війни з фашистами, член президії ради ветеранів з часу її утворення, активний трудівник та організатор в райсільгосптехніці та автоколоні.
Самченко Микола Дмитрович, ветеран війни і праці села Великої Глумчі.
Україна посіла 25 місце у міжнародному рейтингу втручання тютюнової індустрії Україна погіршила свої показники у…
Camp Rising Sun – це відома американська лідерська платформа, де підлітки з усього світу вчаться керувати глобальними процесами.…
Дуб з Підлуб. Центральним героєм нашої історії будуть дуби села Підлуби. Суголосно звучить, чи не…
Що стоїть за відповідями людей, які опинились у тяжких життєвих обставинах. В рамках проекту, спрямованого…
У вівторок, 14 квітня, делегація з Ємільчиного із числа учасників і учасниць об’єднання матерів і…
8 квітня 2026 року ГО «Життя» провела пресконференцію, на якій було представлено рішення уряду про…