З’явився пам’ятник у Барашах

  Цьогорічне свято Перемоги назавжди залишиться в пам’яті жителів с. Барашів, адже саме 9 травня відбулось відкриття пам’ятника Солдатській вдові, матері трудівниці. Символічно, що цей пам’ятник побудований поряд з пам’ятником Невідомому солдату.

Важка доля випала вдовам, які замолоду залишились без чоловіків з малими дітьми та зруйнованими оселями. І таких було немало. Лише в Барашах близько 120 жінок залишились вдовами. Саме в їх честь спорудили барашівці пам’ятник.

Відбулося це з ініціативи барашівської первинної партійної організації КПУ та ради ветеранів Барашів. Між комуністами та членами ради ветеранів були розподілені вулиці села, на яких вони збирали кошти. Жителі по-різному поставились до цієї ідеї, більшість підтримала і морально, і матеріально, даючи на спорудження пам’ятника кошти. Були й такі, хто з неприязню віднісся до ініціаторів.

Найбільше благодійних внесків зібрали: Беляк С. М., Осадчук П. С., Колеснік О. І., Шафаренко С. І., Колесник В. О., Бурківська Л. М. Допомогу надали Житомирський обласний і Ємільчинський районний комітети КПУ та особисто їх перші секретарі – відповідно Тимошенко М. М. та Полтавець М. Г., сільський голова с. Барашів Юзько Є. І.

Найбільшу допомогу при виконанні робіт надали працівники приватного підприємства “Шверт”, яке очолюють Павловський Ю. М., Бацких М. П., Фещук Ю.: вони забезпечили матеріали для фундаменту пам’ятника. Споруджували пам’ятник Колеснік В. М., Колеснік В. О., Осадчук П. С. Неоціненну допомогу надали Косинський О. В., Рогузько С. М. Денисюк В. А., Гончарук А. В., Рябінін П. Л.

…І ось настає хвилююча мить, сповзає простирадло, відкриваючи перед присутніми образ вдови з дітьми. У багатьох сльози на очах, адже немає в Україні такої сім’ї, яка не понесла втрат у найкривавішій війні. Кожен згадує вдів зі свого роду. Старші жителі – своє важке дитинство. Молодші – тих, хто виборов для нас мир та право на життя.

І сьогодні, через 67 років після того, як була здобута Перемога, ми можемо впевнено сказати: ніхто не забутий, ніщо не забуте!

С. КУЧЕР