Звідкіля пішла “Трибуна”?

До 90-річчя “ Народної трибуни ”

Зрозуміло, що мова піде не про місце промовця чи лектора, а саме про нашу районну газету, дев’ятий десяток літ якої відзначатиметься цьогорічного вересня.
Щоправда, довгий час “районка” носила іншу назву – “Колективіст Ємільчинщини”. Трохи задовгий по звучанню. І уже в шістдесяті роки минулого століття вона не зовсім відповідала часові. З’явилось у районі немало промислових підприємств, організацій та установ. Отож лише колективна праця, про яку здебільшого розповідала районна газета, втратила пріоритет. А тут ще й райони з’єднали. Ємільчинський став часткою Новоград-Волинського. Редакція – також. Назву замінили на “Будівник комунізму”, що на думку тодішніх компартійців мало сприяти досягненню великої мети.
Але зміна районів виявилась не остаточною, не виправдала себе і її відмінили. Відтак поновилась і районна газета, зокрема, назвою “За комуністичну працю”. Майже те саме, але нове. Залишилась вона й надалі під жорсткою опікою партії. Та все ж комусь чи то в райкомі, чи в обкомі партії назва видалась занадто відвертою щодо повсякденного характеру праці у більшості галузей, і редакція отримала вказівку змінити назву газети на більш об’єднуючу, ніби нейтральну щодо політичного звучання.
Пригадується, як на одній із редакційних летючок (так прийнято по-редакційному іменувати щотижневі підсумкові наради) ми довго дискутували щодо назви. Хтось кинув слово “трибуна”. Редактор (тоді Іван Смольняков) додав “народна”. На тому й зупинились. Було це у квітні 1965 року.
Сьогодні також, вважаймо, Ємільчинського району не існуватиме. Та “Народна трибуна” залишиться. Адже вона вже не партійна, служить лише читачам, завдяки ним й існує. Отже, надовго.
З наступним 90-річчям, “районко”, колектив газетярів, читачі району, загал яких нехай постійно зростає!
З повагою
Володимир ЯЦЕНКО,
заслужений журналіст України,
колишній багаторічний редактор “Народної трибуни”