З освітянського тріо Островських

Як народжуються справжні вчителі, де коріння, яке їх живить? Я з власного досвіду можу припустити, що воно в родині і в рідній школі. Бо саме материнська стежка і гарні вчителі моєї рідної Кривотинської десятирічки повели мене у великий і бурхливий світ освіти, щоб зрозуміти своє призначення на землі. І при нагоді в переддень Дня працівників освіти хочу із вдячністю привітати вчителів уже неіснуючої Кривотинської середньої школи, побажати їм довголіття і гарного здоров’я. А також схилити голову і пом’янути тих, хто залишив про себе незгасну добру згадку і пішов у засвіти. Вічна вам пам’ять на віки і наша учнівська вдячність. І хоча сьогодні мова піде не про мене, не про мою школу, я ще раз хочу віддати шану вчителям маленьких сільських, як тепер люблять говорити можновладці, неперспективних шкіл. І в них також, повірте, виховують і плекають патріотів рідної землі, щирих і чуйних людей.

Цього разу героїнею моєї статті є вчителька математики й інформатики Барашівської школи, одна з наймолодших, креативна, творча, з потужним творчим потенціалом – Алла Валеріївна Островська. Світ знань їй відкрила також школа сільська – Великояблунецька, І – ІІ ступенів, а потім середня Яблунецька. Перший ужинок за вісім років підсумувала вчителька цього літа, провівши зі школи свій перший випуск. З однорічним стажем у школі після закінчення Житомирського педуніверситету взяла під своє крило активних, енергійних і допитливих до всього нового п’ятикласників. Разом з ними дивувала шкільну родину найцікавішими заходами, оригінальними виробами з різних матеріалів, цікавими підходами на уроках і в позакласній роботі. А ще молода колега завжди невідмовна – готова допомогти в опануванні комп’ютераної грамоти, декілька років очолювала профспілкову організацію школи, була на сторожі прав освітян. Прийшовши у Бараші, одразу поринула у громадську роботу: вона і учасниця ГО “Барашівське гроно”, і ведуча масових сільських заходів. Коли на минулих виборах їй, молодій вчительці, доручили головування в комісії, вона блискуче впоралася з цією відповідальною місією. І цей список її восьмирічних справ можна продовжити.
До того ж Алла – вродлива і лагідна дівчина. Творить красу в усьому, будь це папір, вишивка, інші підручні матеріали. Кохається в квітах, вправна господиня і кулінарка. Любить своє рідне село і родину. Любить свою собачку Лесю, що у Великому Яблунці. Саме тут і є оте таємниче начало її справжньої. Тут – дорогі тато Валерій і мама Ніна, яка віддала 30 років наймолодшим школярам місцевої школи. Маминим шляхом пішли обидві доньки, обравши вчительську стежку. Молодша Юлія, як і Алла, навчає дітей математики та фізики у Варварівці. Всі троє люблять дітей і свою професію, радяться, як краще навчати й виховувати, жваво діляться щоденними вчительськими клопотами.
Отож посудіть самі, де коріння справжньої любові до дітей і вчительської праці.
“Барашівський вісник” щиро вітає освітянську родину Алли Валеріївни з професійним святом, адже саме з її легкої руки і її “електронки” полетіли в редакцію “НТ” перші мої публікації до щомісячника нашої громади. А також вітаю всіх колег-освітян з професійним святом. Старанних і творчих вам учнів, здоров’я і наснаги для нових досягнень, миру і добробуту вашим сім’ям.
Оксана ДЕМЧЕНКО