Рихальське масло і деруни

Пригадую, як в дитинстві мати купувала на базарі домашнє масло, загорнуте в капустяний листок чи навіть у листя лопуха. Тоді бабці називали вагу: “Беріть фунтик за…”. Тепер уже й не пригадаю, скільки коштувало теє, таке смачне маслечко. Згадую і масло нашого Рихальського маслозаводу, хоча й дещо сумніваюся у правдивості власних слів. Бо ж рихальське масло, здебільшого, відправлялося у великі міста та за межі України. Не кажучи вже про так зване “шоколадне”…
Та повернімося, власне, до масла. Дуже полюбляю переглядати телепередачі за участі шоумена, ресторатора та патріота Євгена Клопотенка. Вражають різноманітні кулінарні рецепти та всілякі варіації, які йому надсилають телеглядачі, а також видумки самого ведучого. Схвалюю, а тому захотілося додати і “свої п’ять копійок” до рецепту всіма знаної і любимої страви – дерунів.
Згідно з традиційним способом їхнього приготування, звичним для нас, господині змішують терту картоплю (500 грамів), 2 столові ложки борошна, стільки ж оливи, а ще – 2 столові ложки тертої цибулі. Все точно так, як у книзі Світлани Мірошниченко “Кращі страви української кухні”. Але особисто мені це не до вподоби.
Я завжди полюбляв материні деруни, помащені тим же рихальським маслом, згодом до її рецепту додав власні інгредієнти.
Отже, на 3-4 порції треба 500-600 грамів картоплі. Коли вболіваєте за свої пальці, скористайтеся звичайною м’ясорубкою із дрібною решіткою, – аж ніяк не пожалкуєте. Додайте дві – три цибулини (вони м’ясорубкою теж ліпше подрібнюються). Можна додати, за бажанням, часнику, тертої моркви, 2-3 яйця, грамів 200-300 натертого гарбуза, ще краще – кабачка (відповідно до сезону).
Всипати борошна ложок із 5-6. Спеції додаються за смаком. Спробуйте, не пожалкуєте.
Володимир КУШИМ