Які документи засвідчують, що людина вакцинована

Який документ офіційно засвідчує те, що людина отримала певні щеплення та де його видають?

Відповідь на актуальну тему юристки Мережі правового розвитку Валентини Ткач.

Передусім документом, що засвідчує вакцинацію, є Міжнародне свідоцтво про вакцинацію – це документ про зроблені щеплення, який відповідає міжнародним медико-санітарним нормам, затвердженим ВООЗ у 2005 році. У такі свідоцтва вносяться дані про щеплення проти грипу, поліомієліту, кору та інших інфекційних захворювань, зокрема і проти COVID-19.
Особи, які щепилися двома дозами вакцини проти COVID-19, за потреби, можуть отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Таке свідоцтво можна отримати тільки в паперовій формі одразу після щеплення другою дозою вакцини у будь-якому медичному закладі, підключеному до електронної системи охорони здоров’я, зокрема і в сімейного лікаря.
Міжнародне свідоцтво про вакцинацію заповнюється українською, а також англійською або французькою мовами. Термін дії свідоцтва – один рік із можливістю продовження.
В Україні отримати таке свідоцтво можуть громадяни, які повністю прищепилися проти COVID-19 вакцинами, схваленими Всесвітньою організацією охорони здоров’я. У нас в країні це вакцини Pfizer, Moderna, CoronaVac та AstraZeneca кількох виробників.
Проте міжнародне свідоцтво про вакцинацію не варто плутати з іншим документом – “ковідним сертифікатом” (або ж “ковідний паспорт”, “зелений сертифікат”, “сертифікат вакцинації”). Він розробляється згідно з вимогами Євросоюзу та ВООЗ і мав запрацювати в Україні з 1 липня 2021 року.
Останній документ має певні відмінності, а саме:
– Видаватиметься в електронному і паперовому варіантах. Перший матиме QR-код.
– Міститиме більш повну інформацію про пацієнта: яку вакцину отримав під час щеплення, які результати ПЛР-тестів, чи хворів на коронавірус.
– Буде розроблений у двох варіантах – для внутрішнього використання в Україні і для виїзду за кордон.
Варто зазначити що згідно зі ст.10 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” кожен громадянин має піклуватися про своє здоров’я і здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян, проходити медичні профілактичні огляди і робити щеплення.
Водночас у статті 43 цього ж Закону говориться, що пацієнт повинен дати згоду на будь-яку медичну допомогу, зокрема й на щеплення (крім прямої загрози життю). Тому, вакцинуватися чи ні, людина вирішує сама, адже це її право, а не обов’язок.