Хвилі Уборті дали поштовх першому етнофестивалю

19 серпня православні відзначають Спас, у народі його величають “яблучним”, адже того дня люди у храмах освячують фрукти – яблука, груші, колосся пшениці, жита, дякуючи за врожай і просячи достатку наступного року.

Минулої неділі віряни мали можливість здійснити цей обряд просто неба в урочищі “Рудокопи” під час освячення кринички, із якої бере початок Уборть. Служіння проводили чотири священики із Андрієвичів, Рихальського, Коростеня.

Так розпочався перший етнофестиваль “Витоки Уборті медові”, які, як сподіваються організатори, стане традицією. Його засновник Петро Скиба зазначив, в перспективі захід має вийти на міжрегіональний, міжнародний рівень – в майбутньому очікують виконавців з Олевська та Білорусії, адже ці території теж пронизані річкою. А ще планують видати збірку віршів “Тихоплинна річка Уборть”, куди увійде поезія, пісні презентована на фестивалі за кілька років.

Роботи з облаштування в “Рудокопах” не припиняються. Це й стало приводом відзначити майстрів, спонсорів, меценатів, які вкладали своє вміння чи кошти останній рік, як-от директора ДГ “Рихальське” Володимир Черваньова. Він допомагав зробити дорогу до Маринівки та й облаштувати місцевість біля витоку. Працювали там люди різного віку. Згодилось як і вміння 70-річних майстра по дереву Миколи Голяки (Маринівка), творця куполу над криничкою Василя Літвинчука (Непізнаничі) так і малярів ще зовсім юних дівчат Олени Павленко та Оксани Євсєєнко (Маринівка). Багатьом ентузіастам Петро Володимирович особисто від себе вручив подарунки.

Захід розпочався о 15-20 і тривав близько чотирьох годин, але гості (більше двохсот) почали збиратися задовго до того. Бажаючих показати свої мистецькі здобутки було багато – це співаки, музиканти, аматори-читці, закохані в таїну поезії. На згадку всі вони отримали дипломи про участь та сувеніри, один із них диск із фільмом про виток.

 А от переможців і, відповідно, переможених в той день не було. Дехто із мистецьких колективів-гостей піднесли Петру Скибі дарунки.
Насолоджуючись співом чи декламацією віршів, можна було поласувати медом, який вже другий рік привозить сюди родина із Хмельниччини, посмакувати джерельної води.

Велике свято на Спаса проходило за співпраці з відділом культури та туризму райдержадміністрації. Його начальник Ігор Євтушок зазначив: “Це місце вже нанесене на туристичну карту Ємільчинщини”.




 
 
 
 
 
 

 
 
 Г. КОЛЕСНИК