Виконання рішення суду є останньою стадією цивільного процесу і здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Після винесення судом рішення по справі й набрання ним чинності особа, в інтересах якої поставлено рішення, має право на звернення до суду із заявою про видачу виконавчого листа.
В разі невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку даний виконавчий лист може бути пред’явлено до виконання в державну виконавчу службу з метою його примусового виконання. Але при цьому особі, яка пред’являє виконавчий документ до виконання, необхідно знати низку вимог, яких потрібно дотримуватись, щоб виконавче провадження було прийняте до виконання
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа ,відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»:
• за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
• за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
• в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконавче провадження» такими виконавчими документами є :
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.
З 4 липня 2012 року у зв’язку з внесенням змін до статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” законодавцем затверджено норму згідно з якою, у виконавчому документі обов’язково має вказуватись ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб – платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб – громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.
Також, вказана норма Закону містить ряд інших обов’язкових вимог до виконавчого документа:
– назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
– дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
– резолютивна частина рішення;
– дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
– строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
У випадку недотримання вказаних вимог до оформлення виконавчого документа, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
У разі відмови на підставі недотримання вимог статті 18 Закону, заявник має право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність до Закону.
Додатково, у виконавчому документі можуть вказуватись також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Ще одна вимога – це дотримання строку пред’явлення. Так стаття 21 визначає, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:
• виконавчі листи та інші судові документи – протягом року;
• посвідчення комісій по трудових спорах – протягом трьох місяців;
• постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, – протягом трьох місяців.
Таким чином, при дотримані особою всіх цих перелічених умов, державний виконавець зобов’язаний прийняти виконавчий документ до виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Працівники відділу ДВС Ємільчинського районного управління юстиції завжди можуть надати відповіді на всі запитання ,які цікавлять жителів району за адресою смт Ємільчине вул.. Блюхера,9
В. Гарбар,
державний виконавець відділу ДВС Ємільчинського районного управління юстиції
Україна посіла 25 місце у міжнародному рейтингу втручання тютюнової індустрії Україна погіршила свої показники у…
Camp Rising Sun – це відома американська лідерська платформа, де підлітки з усього світу вчаться керувати глобальними процесами.…
Дуб з Підлуб. Центральним героєм нашої історії будуть дуби села Підлуби. Суголосно звучить, чи не…
Що стоїть за відповідями людей, які опинились у тяжких життєвих обставинах. В рамках проекту, спрямованого…
У вівторок, 14 квітня, делегація з Ємільчиного із числа учасників і учасниць об’єднання матерів і…
8 квітня 2026 року ГО «Життя» провела пресконференцію, на якій було представлено рішення уряду про…