В неділю у день виборів будемо відзначати День визволення України від німецько-фашистських загарбників

67 років тому наші земляки святкували визволення рідної Батьківщини від німецько-фашистських загарбників. Цей момент став окрасою багатьох художніх фільмів та книг. Можна навіть уявити як сльози радості стояли у очах воїнів-визволителів та мирного населення, як відчуття полекшення з’являлось на обличчях, і як кожен із неймовірним ентузіазмом та вірою в майбутнє ділився цією звісткою із сусідами. Таким, можливо, був той момент 28 жовтня 67 років тому.

Сьогодні ж День визволення України від фашистських загарбників відзначають по-іншому.

П’ятницю можна було охарактеризувати захмареним небом, вітром і… холодом. Люди йшли організовано, без будь-якої метушні. Лунала музика, але вона чомусь не підбадьорювала. Проте у руках квіти. Саме їх керівники установ та організацій району поклали до Обеліска Слави та пам’ятника солдатській вдові. Все мовчазно. Раз-по-раз перехожі зупинялись аби запитати: “Що тут таке? Мо’ хто приїждає?” (певно вже звикли до частих відвідин кандидатів в нардепи). Їм не втомлюються пояснювати, що покладання приурочене до Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників. (Це  свято, до речі, припадає на неділю. Цікаво чи не згадає хтось його тоді за виборчими хвилюваннями).

Через хвилю люди відійшли, поспішаючи заховатись від негоди останнього робочого дня.

Фото Г. Колесник