На Ємільчинщині завтра свято

15 БЕРЕЗНЯ Ємільчинський район відзначатиме своє 90-річчя. Серед планових заходів – виставка о 10-30 та урочисті збори, концертна програма 11-00. 

Цього тижня в трьох районах області відбудуться урочистості з нагоди 90-річчя свого утворення – 15 березня у Новоград-Волинському, Ємільчинському, а також 16 березня у Малинському районах відбудуться урочисті події з нагоди 90-річчя утворення.

Про Ємільчинский район говорять чи пишуть нечасто. Здавна вважаючись віддаленим, він зажив слави такої собі глибинки, без великої та потужної промисловості, без знакових та містоутворюючих підприємств. І, все ж таки, назвати Ємільчинщину територію депресивного розвитку ні у кого не стачить ні духу, ні совісті, ні підстав та аргументів.

Звісно, район розташований далеко від потужних автомобільних чи, тим паче, залізничних доріг, не може зрівнятися із багатьма, здавна промисловими центрами,транспортними «вузлами» Житомирщини. Але він ні на кого і не рівняється.

Район самобутній і самодостатній, має своє обличчя, живе своїм розумом, спираючись на свої сили, виховуючи свої кадри керівників.

Звісно, район не уникнув епохи економічних потрясінь початку 90-х років минулого століття, коли десятки доволі міцних сільськогосподарських колективів поволі припинили своє існування,однак саме аграрний сектор економіки району й досьогодні може вважатися міцним та стабільним фактором життя тутешнього люду. Ємільчинщина багата своїми традиціями, славою своїх людей, своїми вихованцями та земляками. Ледь не у кожному куточку нашої держави живуть і працюють виходці з Ємільчинського району.

Історія району-це древня і сучасна історія кожного із його сіл, які також відрізняються своєю самобутністю і колоритом. «Ми різні, але ми рідні!»-це про громаду ємільчинців, де здавна дружною сім’єю жили і проживають українці та поляки, росіяни та білоруси, німці та євреї.

Сьогодні Ємільчинський район відзначає 90-річчя з часу свого утворення. За цей історичний відрізок його жителі, місцеві поліщуки, творили і будували, страждали і втрачали, відновлювали та примножували. Слава ємільчинських льонарів лунала і озивалася просторами велетенської держави – Радянського Союзу і багатьох країнах Європи.

Тут здавна вміли вирощувати гарні врожаї хмелю, розводити худобу, видобувати торф і камінь. І донині славляться ємільчинці своїм вмінням та дбайливим ставленням до ще одного природнього дару – лісів.

Дивним чином землі та простори Ємільчинського району уникли наступів індустріалізації та урбанізації, а первозданна природня краса багатьох урочищ району й досі дивує та милує око втомлених надмірним наступом цивілізації гостей та відвідувачів, які люблять тутешні краєвиди та пейзажі, як прекрасне місце для відпочинку.

Мабуть не випадково саме тут народилася пісня-символ всієї Житомирщини «А льон цвіте», яку написав народний артист України Іван Сльота. Сьогодні у ємільчинців свято. Будуть вітання, приїдуть гості, пролунають палкі та щирі слова, співатимуть пісень та підніматимуть келихи.

Громада відзначатиме поважну дату, яка символізує гарну вдачу ємільчинських поліщуків, яка підкреслює їх працелюбність, любов та глибоку, хоча й непоказну, повагу до рідної землі. Процвітання і щастя тобі, рідна земле!

Зі святом! Віктор РАДЧУК