Історії двох жінок, які втікли від домашнього насильства

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» – щоб привернути увагу до жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Тож із цієї нагоди познайомимось із Тетяною Масляковою (Куценок) із Житомира – юристкою в галузі сімейного права з досвідом роботи понад 12 років. Вона є засновницею проєкту «Розлучення=можливості», займається профілактикою суїцидальних проявів. Нині здобуває другу вищу освіту за спеціальністю «Сімейна психологія». Пані Тетяна багато років займається саме захистом прав жінок під час розлучень, а також у співпраці з професійною психологинею допомагає жінкам зберегти емоційну рівновагу, ментальне здоров’я та з гідністю пройти непростий період розлучення.

У процесі роботи пані Тетяна завела власний блог у мережах «Фейсбук» і «Тік-Ток». Юристка ділиться історіями жінок, яким вдалося звільнитися з полону насильства завдяки інформації, яку вони отримали й скористалися можливістю змінити на краще власне життя.

Історія Лариси

– Коли я тільки почала вести блог, – розповідає юристка, – ще не дуже виходило, але на мене підписалася одна жінка у соцмережах. Вона повідомила, що мій блог її дуже зацікавив, тому що я багато розповідала саме про домашнє насильство. Ця моя підписниця вже мала дорослих доньок – 25 і 29 років. Одна з них була дитиною з інвалідністю. Жила Лариса (назвемо її так) у постійному страху. Чоловік її дуже бив. Через фізичне насильство вона навіть отримала інвалідність. Лариса розповідала, що чоловік приходив додому і розпускав руки навіть тоді, коли дружина вишивала. Вона дуже любила рукоділля, і вишивання було її єдиною розрадою. Чоловік створював у сім’ї такі умови, що вона не мала права ні на що, на будь-яке особисте життя. В усьому її обмежував і пригнічував. Її існування нагадувало ув’язнення.

Після того, як Лариса почала слухати мої роз’яснення у блозі, вона побачила, що вихід може бути. Вона таємно від чоловіка завела ще одну банківську картку і скидала туди якісь невеличкі кошти, щоб він нічого не запідозрив. За кілька років назбирала певну суму. Коли розпочалася повномасштабна війна, вона скористалася евакуацією і виїхала за кордон. Втекла від чоловіка і його постійного контролю та знущань. Писала мені, що зараз у неї все добре. Отаким чином вона змогла вийти з домашнього насильства.

Порятунок Таміли від домашнього насильства

– Під час нашого знайомства у Таміли (ім’я змінене з етичних міркувань) у шлюбі був син віком приблизно чотирьох років. Чоловік її постійно бив і принижував. Вона жила у страху за себе і сина, бо він часто був свідком, як батько піднімав руку на матір. Але Таміла не могла розлучитися зі своїм кривдником через віросповідання. Церква, до якої вони належали, суворо забороняла це. Всі родичі їхньої сім’ї теж були вірянами цієї релігійної організації. Якщо вже несила було безмовно зносити знущання Таміла, бувало, жалілася мамі, тітці чи сестрі. Проте вони казали, що треба терпіти, а про розлучення навіть і думати не можна. Вона молилась, щоб чоловік перестав її бити і принижувати, але це не допомагало. Настав час, коли чаша терпіння переповнилася. Вона звернулася до мене за допомогою. Ми довго спілкувалися і разом придумали план втечі із цих пекельних стосунків. Таміла передала мені документи. Вивезла валізи з найнеобхіднішими речами у камеру схову. Коли чоловік-насильник пішов на роботу на добове чергування, вона викликала таксі. Примітно, що сусіди, які знали про постійні побиття жінки в їхньому будинку, повідомили чоловікові, що вона виїхала з двору. Вій їй дзвонив, погрожував.

Проте, попри всі перешкоди і страх, Тамілі з дитиною вдалося виїхати за кордон, адже під час війни не потрібна згода батька на виїзд дитини. І коли вона вже була в безпеці, зателефонувала мені, щоб я запускала процес розлучення.

Тетяна Маслякова наголошує, що люди часто терплять домашнє насильство, тому що не бачать виходу. Думають, що буде, як колись, – приїде поліція і скаже, що ви – сім’я, то й розбирайтеся між собою. Проте зараз є багато методів протидії домашньому насильству. Один із них – це спеціальний наряд поліції, який може винести припис, що забороняє кривднику наближатися до 10 діб до помешкання (навіть коли це власність кривдника). Якщо таких приписів буде кілька, тоді можна отримати припис, що забороняє кривднику наближатися до потерпілої (чи потерпілого) на пів року, а також забороняє будь-які дзвінки, повідомлення, навіть спілкування через третіх осіб.

У випадку систематичного вчинення домашнього насильства можна звернутися до Тетяни Маслякової @masliakova_pro_prava або до іншого юриста для складання відповідної заяви до суду з проханням винести тимчасовий обмежувальний припис (це припис, який виносить суд, а не поліція). Така заява має розглядатися судом упродовж 72 годин. Обмежувальний припис виноситься строком від одного до шести місяців.

Юристка рекомендує обов’язково звернутися на безкоштовну гарячу лінію з питань протидії домашньому насильству: 0800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

За матеріалами газети «Прапор».
Створено за підтримки Волинського пресклубу