Ще один Герой вертається на щиті

Вірний військовій присязі на служіння українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок, 22 грудня 2024 року у стрілецькому бою за Україну, її свободу і незалежність під селом Погребки Суджанського району Курської області смертю хоробрих загинув житель Ємільчиного, солдат, стрілець-снайпер аеромобільного батальйону Шомко Сергій Михайлович.

Народився Сергій 5 березня 1983 року у с. Середах Ємільчинського району в родині Михайла та Зінаїди Шомків. Батько працював у колгоспі, а мама – техпрацівницею у школі. Крім Сергія, виховували ще двох дітей – Юрка і Оксану.

Вчителі Середівського ліцею пам’ятають Сергія дуже здібним учнем, сміливим відчайдухом і надзвичайно товариським хлопцем. Мав багато друзів і в колі однолітків був душею товариства.

Після школи навчався у Новочорторийському державному аграрному технікумі, де здобув професію економіста. Тривалий час працював у Києві на будівництві. Багато допомагав батькам, брату і сестрі у ремонті і розбудові житла та господарських будівель. Як вправний будівельник не раз приходив на допомогу численним односельцям, консультуючи та безпосередньо підсобляючи. Разом із дружиною Валентиною виховував двох дітей. Останнім часом, коли у Сергієвого батька дуже погіршилося здоров’я, син багато часу проводив із ним, у всьому підтримуючи та допомагаючи.

2 жовтня 2024 року Сергій Шомко був призваний до лав ЗСУ Святошинським РТЦК та СП. На жаль, зовсім мало довелося йому повоювати. Російський свинець обірвав життя українця у 41 рік, саме у розквіті сил, перекресливши усі плани, мрії і надії, завдавши пекучого болю і невимовного горя рідним та близьким, усім, хто його знав і любив.

Низько схиляємо голови і сумуємо разом з родиною та найближчими Сергія. Дякуємо батькам за виховання відважного вояка.

Вічна пам’ять і Слава Герою!

Не забудемо! Не пробачимо!