Збереження життя дітей – обов’язок сім’ї, школи, суспільства

Кожній дитині, щоб стати свідомим учасником дорожнього руху, необхідно ще з раннього дитинства вивчати Правила дорожнього руху та набути практичні навички поведінки на вулицях і дорогах.

Діти повинні чітко засвоїти, що вони мають певні обов’язки і права, від них самих залежить не лише власна безпека, але й інших пішоходів та водіїв і що переходити вулицю на червоний сигнал світлофора, в недозволених місцях, перед транспортом який рухається, забороняється не тому, що це хочеться дорослим, а тому що це небезпечно для життя.

Як свідчить сумна статистика ситуація з дитячим травматизмом на дорогах області залишається складною. Лише за 4 місяці поточного року за участю дітей віком до 18 років зареєстровано 15 дорожньо-транспортних пригод, в яких 1 неповнолітній загинув та 19 було травмовано.

Поряд із загальною кількістю дорожніх пригод з дітьми, збільшилась кількість аварій де винуватцями були самі неповнолітні. З їх вини сталося 2 пригоди, в яких 2 дітей було травмовано. Слід зазначити, що найбільш поширеними порушеннями, які стали причиною трагедій – це перехід вулиці в недозволених місцях, раптовий вихід на дорогу поблизу транспорту що рухається та вихід на проїзну частину із-за перешкоди.

Переважна вікова категорія постраждалих – це діти віком від 7 до 14 років. Перед тим як купувати своїй дитині велосипед, необхідно перевірити навички водіння і знання Правил дорожнього руху. А якщо юному велосипедисту ще на виповнилося 14 років, то кататись йому дозволяється тільки у дворах, та на територіях відокремлених від вулиць.

Не слід забувати, що тротуар – це законна територія пішоходів, а не велосипедистів. Хотілося б звернути увагу, що працівники ДАІ чимало зусиль приділяють навчанню юних пішоходів, зустрічаючись з ними в учбових закладах, виступаючи в засобах масової інформації. Але важливе значення для кращого засвоєння правил поведінки на вулиці має практичне відпрацювання. В дитячих садках і школах повинні існувати спеціальні ігрові комплекси – автомайданчики та автомістечка, де з дітьми б відтворювалися типові небезпечні ситуації, які можуть виникати на дорозі. А батькам потрібно пам’ятати, що основою виховання дисциплінованих учасників дорожнього руху залишається сім’я.

Тому для дітей необхідно продумати найбільш вдалий та безпечний маршрут руху до школи з найменшою кількістю перехресть. Кілька разів пройти ним з дитиною, пояснюючи особливості руху, потім обов’язково перевірити, наскільки добре син чи донька це засвоїли. Батьки повинні так організовувати дозвілля дітей, щоб вони знаходились якомога далі від проїзної частини дороги. Юним пішоходам слід пояснити, що вони повинні рухатись тільки по тротуарах і пішохідних доріжках.

Якщо ж рух по тротуарах неможливий або вони відсутні, наприклад у сільській місцевості чи поза населеними пунктами, дозволяється йти узбіччям, а якщо і воно відсутнє по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. Для переходу проїзної частини по можливості слід користуватись спеціально відведеними місцями – пішохідними переходами. Найкраще користуватись регульованими пішохідними переходами, на яких є світлофор. Однак знати потрібно не тільки те, що на зелене світло перехід дозволений, а на червоний – заборонено. Слід наголосити дітям, що перш ніж почати перехід через регульоване перехрестя, потрібно подивитися на сигнал світлофора і якщо не впевнені, що зелений сигнал тільки-но загорівся — краще почекати наступного — і тоді впевнено і безпечно переходити вулицю.

Не варто ризикувати із-за кількох секунд. Навіть на самих широких проспектах цикл роботи світлофора, від зеленого до червоного сигналу, складає не більше однієї хвилини. А на вулицях шириною до семи метрів – 15-20 сек. Тому, починаючи перехід на регульованому перехресті, діти повинні мати деякий запас часу, щоб дійти спокійним кроком на протилежну частину дороги.

Однак у випадку, якщо діти почали перехід проїзної частини і не закінчили його на дозволяючий сигнал світлофора, слід зупинитися на острівці безпеки або лінії що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини. Продовжити рух слід лише тоді, коли буде дозволяючий сигнал світлофора. Але уся ця кропітка робота, фактично зводиться нанівець поведінкою дорослих на наших вулицях.

Адже для дітей найбільшу силу переконання має приклад. І перш ніж ступити на проїзну частину – опустіть очі донизу і побачите навколо себе малюків. Так вони вже влаштовані, що дивляться не на світлофор, а на Вас. Ви можете їх власною поведінкою чи й зауваженням втримати на тротуарі, поки не включиться зелене світло. І цим збережете дитині її життя і здоров’я.

Отже дисципліна, а разом з тим і безпека дітей починається з дисципліни дорослих. І коли діти стають винуватцями дорожньо-транспортних пригод, це означає що їх своєчасно не навчили і не виховали. А винні в цьому ми – дорослі ! Бажано б всім нам добре замислитися над цим. ВДАІ Ємільчинського РВ УМВС