Ось, наприклад, в Новоград-Волинському повіті (територія Ємільчинського району тоді – як його частина) було 9 земських лікарень, у тому числі в Баранівці, Городниці, Любарі, Мирополі, Корці, Ємільчиному. Лікарні обслуговували 1211 сіл, в яких проживало 398 тис. чоловік.
У 1934 році в Сербо-Слобідці Ємільчинського району був відкритий перший у Радянському Союзі сільський пологовий будинок, а в 1937 році в області уже організовано 188 колгоспних пологових будинків на 647 ліжок.
З 1957 року на базі обласної лікарні починає формуватись анестезіологічна служба.
Започаткував її хірург Ємільчинської районної лікарні І. П. Ямковий, якого перевели на посаду анестезіолога обласної лікарні і направили до Ленінграда для оволодіння спеціальністю. Ямковий уперше в Україні розробив і втілив у практику методику лікування хворих на правець.
Все сказане частина минулого, від якого може лишитися лише словосполучення “славетна традиція”. Може, але… “Але” – це низка проблем, які є супутником сучасної галузі медицини. З ними, однак, намагаються боротися. Але чи успішно?
Останнім із методів приєднання епітета “ефективна” до “медицина в Україні” є реформування галузі. Найсвіжіший приклад – створення центру первинної медико-санітарної допомоги рішенням 17 сесії Ємільчинської районної ради.
Виконуючого обов’язки головного лікаря центру ПМСД тимчасово призначили заступника головного лікаря Ємільчинської ЦРЛ Соколову Тетяну Анатоліївну.
Їй також доручили провести державну реєстрацію закладу, отримати ліцензії згідно вимог чинного законодавства. До 1 вересня 2013 року здійснити передачу з балансу Ємільчинської ЦРЛ приміщень споруд, майна, медобладнання та автотранспорту на баланс Ємільчинського центру ПМСД.
Після реєстрації змін в Статуті Ємільчинської центральної районної лікарні та Статуту Ємільчинського центру ПМСД внести зміни до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад Ємільчинського району.
Довідково.
Первинна медико-санітарна допомога передбачає консультацію лікаря, забезпечує діагностику і лікування найпоширеніших хвороб, травм, отруєнь та інших станів, проведення індивідуальних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, медичної профілактики захворювань, гігієнічного виховання та санітарної просвіти населення, реалізацію прав людини щодо охорони здоров’я дитини, матері та батька, а також направлення пацієнтів на отримання вторинної, третинної медичної допомоги та санаторно-курортного лікування.
За умови наявності у пацієнта відповідних медичних показань за направленням, виданим лікарем, подається планова спеціалізована (вторинна) та високоспеціалізована (третинна) медична допомога. Зазначене направлення не є обов’язковим.
Первинна медико-санітарна допомога подається переважно лікарями загальної практики/сімейними лікарями або дільничними терапевтами і педіатрами. Обсяги та порядок подання первинної медико-санітарної допомоги встановлюються центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я.
Первинна медико-санітарна допомога в Україні є основною, найбільш наближеною до населення ланкою медичної допомоги. Проте й тут фахівці виділяють низку негараздів, з якими, здається, будуть боротися, ой, як довго.
Це, зокрема, нераціональна інфраструктура; низька доступність первинної допомоги для населення. Недостатня якість первинної допомоги зумовлена: технологічною відсталістю закладів; неналежним кадровим забезпеченням; відсутністю стандартів лікування; відсутністю мотивації працівників; застарілими принципам фінансування; відсутністю дієвої системи управління первинною допомогою; недостатністю наукового обґрунтування та нормативно-правової бази.
Первинна ланка практично не впливає на медичний маршрут пацієнта, що негативно позначається на якості подальшого обслуговування: Самостійно звертаються до лікарів-спеціалістів майже третина (29,5%) громадян, до стаціонарів – 16,9% пацієнтів. 43,2 % медична допомога надається на більш високому рівні, ніж необхідно. ПМСД є основним видом медичної допомоги, доступної у сільській місцевості.
Основними проблемами первинної ланки в сільській місцевості є:
Нераціональність структури, системи управління та фінансування:
– надмірна децентралізація управління;
– фінансування структур, а не їх роботи.
Покращення галузі медицини – це робота не лише фахівців, законотворців, а й громадян. Адже хто-хто, а пацієнти знають якість надання послуг медпрацівниками, відчуваючи її на собі. Саме їх відгуки позитивні, чи скарги на негативну практику і можуть стати реальним поштовхом до змін.
підготувала Г. КОЛЕСНИК
За матеріалами
Офіційний сайт облдержадміністрації
Офіційний сайт Ємільчинської районної ради
Україна посіла 25 місце у міжнародному рейтингу втручання тютюнової індустрії Україна погіршила свої показники у…
Camp Rising Sun – це відома американська лідерська платформа, де підлітки з усього світу вчаться керувати глобальними процесами.…
Дуб з Підлуб. Центральним героєм нашої історії будуть дуби села Підлуби. Суголосно звучить, чи не…
Що стоїть за відповідями людей, які опинились у тяжких життєвих обставинах. В рамках проекту, спрямованого…
У вівторок, 14 квітня, делегація з Ємільчиного із числа учасників і учасниць об’єднання матерів і…
8 квітня 2026 року ГО «Життя» провела пресконференцію, на якій було представлено рішення уряду про…