…І про Майдан згадали

Виступаючи перед колективом лісгоспу АПК, Сергій Рижук значну частину часу відвів на коментар політичної ситуації в державі. Він не приховував свого негативного ставлення до Євромайдану.

Проте з огляду на реакцію світової спільноти на події в Україні деякі його судження є досить суперечливими. А втім, пропонуємо ряд цитат із його виступу, висновки ж може кожен зробити свої.

“В Європу треба йти, не стрибаючи в останній вагон поїзда, а піднявши економіку, рівень зарплат, створивши конкурентоспроможну продукцію, щоб держава більше продавала, ніж купувала.

І найголовніше – щоб свідомість була європейська: за кинутий у Європі недопалок отримаєш штраф і кийком між плечі – і не поскаржишся нікому; в Європі якщо торкнешся полісмена чи держслужбовця без його на це згоди – будеш сидіти в тюрмі.

Владу не можна чіпати руками. А як ми йдемо до Європи на Майдані: брутально порушуються всі норми Конституції, і ми хочемо незаконно відвоювати законну владу. Бульдозером – на всенародно обраного Президента.

У 2004 вже були намети, весілля були, дітей наплодили, та переказилися, розійшлися, забулося. І знову починається. Так, Президент визнав, що допустились помилки, не роз’яснивши народові завчасно, що дуже бігли до Європи, аж раптом зупинились і зомліли: що ж це було? Так, Президент допустився помилки, що його на різних каналах критикують у мультфільмах, пародіюють у “95-му кварталі”, і як тільки не паплюжать.

То народ цього не бачить, забувши, що це він обрав такого Президента. Прийшов Кравчук – змусили скласти повноваження: великий демократ, розхитав економіку – інфляція 10 тисяч відсотків. Прийшов Кучма – і гривня своя, і кордони свої, і всі інституції державні свої: “Кучму геть!” – теж не сподобався.

Прийшов Ющенко – так обцілували – ледь не вмер, і тепер на нього ніхто дивитись не хоче. Вже й нинішній нікого не влаштовує! То, може, який народ, такий і президент… Уявіть собі, що сьогодні Президент подав у відставку… Хаос…

А кому віддати посаду – Тягнибоку? Чи Яценюкові, який поскакав по півроку на всіх посадах при всіх владах і продався американцям і не тільки. Чи, може, боксерові, – то будем одним видом спорту займатись – мордобоєм. Каже Президент: встигнете ви, хлопці, ви молоді. Іди попрацюй губернатором, міністром… Ти ж ніде, крім рингу, не був.

Чи, може, якомусь олігархові віддати державу. Так, це наша трагедія –немає яскраво вираженого лідера. Та є законно обраний Президент. Чому вам не терпиться? Почекайте рік, не розвалюйте економіку. Ну, відправить Президент Уряд у відставку, коаліційний Уряд не може бути утворений, бо Тягнибок хоче бути міністром внутрішніх справ. Він тоді не спитає, бити чи не бити кийком – він на це тільки вчився. Іти на якісь інші поступки… У нас навіть немає закону про імпічмент

А якщо й піти на це, то буде безлад, чого тільки й треба, щоб наша держава розвалилась на п’ять частин, як Югославія. То що треба робити? Те, що робить Житомирщина: вона на майдані не стоїть. Був мітинг у Житомирі: тисяч дві студентів привели, вчора був 21 студент, їм треба було відкричати, бо гроші платять. …І це замість того, щоб натиснути на Європу: почекай, мовляв, розкажи, чого ти Польщі дала десятки мільярдів, а нам і 10 мільйонів не збираєшся дати, навіть у кредит.

Про це лиш треба було вам раніше розказувати, а не зараз, коли народ на Майдані чекає, поки Президент руки підніме. Та не підніме він руки, знаю я свого Президента. Потихеньку-потихеньку витиснемо. Не так революція робиться у ХХІ столітті. Це страждання на багато поколінь.”

Підготував М. МЕЛЬНИК