Все буде добре!

Шалений темп життя і вимоги, які воно висуває. Стало звичним називати сьогодення бізнес-часом. Нарікаємо: тепер ніхто й нікому не потрібен – тільки гроші.

От і крутимось, заробляємо, даємо, беремо, в позику, в позички…

Зупинившись на хвильку в круговерті, втомлено видихаєм: «Був би мільйон!..» Чи справді це мрія і мірило? Забігаючи наперед, скажу: ми себе недооцінюємо. Просто давно не зазирали у власну душу, не робили там, перепрошую, «санітарний день»!

Одне питання до 10 респондентів віком від 20 до 80 років виявило: попри труднощі та гризоти життєві серця наших людей великі, сповнені добра і справжніх цінностей.

Тож напередодні Нового року хотілось почути відверте на: «Що потрібно, аби новорічна ніч залишалась у спогадах, як стан абсолютного щастя?»

Кожен, наче змовившись з рештою, відповідав спочатку зі сміхом, а під завершення монологу – з незрозумілим сумом у голосі. Найперше – всі хотіли рідним здоров’я, яке зумовлює яскравість відчуттів навколишнього; потім посипались «діаманти вищого ґатунку»: стан щастя в дітях, що приїдуть на гостини, сімейний затишок (полягав у мрії бачити чоловіка тверезого), мир в країні, дожити до весілля онуків, ладнати з собою, «не дай, Боже, самотності!» і бути по-справжньому потрібним їй, йому…

«Ви про гроші забули», – кажу. «До чого тут вони? Й до голови не прийшло.»

То на що ми там нарікаємо? Черствіють серця? Спотворені цінності? Магічний час ІКС наступить через чотири дні.

Дуже сподіваюсь, що сила всіх бажань донесе їх аж до зірок, і Дід Мороз, а для зневір – диво, всесвіт почують і виконають-таки «замовлення», що більше схожі на потребу для визначення звичайного людського щастя! ДОБРІ ЛЮДИ! З НОВИМ РОКОМ!

В. РОМАНЧУК