Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш! (Фоторепортаж)

Геній Тараса Шевченка окриляє. Це та істина, в якій переконуєшся знову й знову. Так було і 10 лютого на творчому звіті аматорів народної творчості нашого району, що відбувся у Житомирському музично-драматичному театрі ім. Івана Кочерги та присвячений 200-річчю від дня народження поета. Здавалося, після 16 концертів, що їх показали мистецькі колективи з інших куточків області, глядачів нічим не здивувати, але Ємільчинщині вдалося.

Такі заходи як ніщо інше є індикатором і творчого потенціалу творців, і недоліків. Саме таке переосмислення й стало предметом коментаря начальника відділу культури Ігоря Євтушка, який пропонуємо вашій увазі.

Коли вже згасають емоції, настає час для детального аналізу. Чи планувались якісь “фішки”? Ми не задумувались над тим, щоб чимось здивувати. Надто велика відповідальність: все ж творчий звіт району, а не відділу культури.

Вже сьогодні можна констатувати, що режисери концерту О.Дворецька і В. Вербельчук були на висоті.

Театралізований пролог, філігранне виконання класичного твору Шевченка зведеним хором, в складі якого вражала своєю кількістю чоловіча стать, постановка театром уривка з “Назара Стодолі” (поки що єдиний театр у форматі творчих звітів районів області), професійно поставлений голос М. Прищепи, драйвове “Дозвілля”, духовий оркестр на чолі з умілим диригентом А. Раксом, витончені “Журавка” й “Сузір’я” та ін., чоловічий ансамбль за участю голів районних адміністрації та ради, їхніх заступників, керівників установ, працівників культури, освіти, медицини, сільських голів (єдиний в області) отримали не лише схвальні відгуки журі, а й викликали бурхливі оплески у глядачів.

Окремої оцінки заслуговує виставка, організована центральною районною бібліотекою та музеєм. Безумовно, майстри нашого краю будуть учасниками творчого звіту Житомирської області в м. Києві. Часто слабким місцем називають людський фактор. Але це не проблема, а необхідність у додатковій увазі, повазі та хвилюванні за учасників, особливо за наймолодших артистів: учасників прологу, балету “Сяйво”, танцювального ансамблю з Рихальського “Сонечко”. Сьома ранку, а вже на ногах, з батьками до автобусів, дорога… – все ж нелегко.

Заступнику Міністра культури уклін від малої батьківщини

 Та коли зустрів їх біля входу до драмтеатру усміхненими, бадьорими, – відлягло. Окрема подяка водіям відділу освіти, механіку та особисто начальнику відділу освіти А. Марчуку за бездоганну пунктуальність та професійність. Спасибі батькам, які супроводжували своїх діток і допомагали нам у безпосередньому проведенні концерту. Звичайно, мали місце і прорахунки. Чогось і не передбачили, недопрацювали. Але приємно те, що мої колеги об’єктивно та зважено підійшли до аналізу заходу, що вони сповнені бажання вдосконалювати свою майстерність.

На жаль, інформація про підготовку до звіту не викликала хвилі активності з боку громадськості. Районні державна адміністрація та рада додатково виділили 15 тис. грн для проведення творчого звіту. Поки не запрацював на повну бюджет, допомога надійшла з боку керівників ТОВ “Ємільчине-льон”, ДП “Ємільчинське лісове господарство”, ДП “Ємільчинський держлісгосп АПК”, ПП “Рембудсервіс”, ВАТ “Ємільчинський хлібозавод”, приватних підприємців В. Боньковського, М. Жилюка, Р. Загрядського, Р. Грабовського, О. Савченка та ін. І справа не стільки в допомозі, а в співучасті.

Майстер-клас народних майстрів із Ємільчинщини

 Ємільчинський селищний голова сам запропонував і надав вагому матеріальну підтримку. А так приємно, коли хтось приходить і просто цікавиться, або ж запитує: може допомогти? Проте виникає питання: невже основна частина сільських голів, підприємців, педагогів, лікарів не відчувають себе частинкою ємільчинського люду, не почувають себе відповідальними за долю свого краю та його реноме, невже така апатія і розчарування? Не зайвим була б і присутність очільників громад на самому концерті.

Посвята Тарасу

Лише у великого Народу народжуються високі ідеї. Реалізація проекту “Творчий звіт району” неможлива без головного дійового персонажу – аматора, майстра. Низький уклін вам, шановні колеги. Я думаю, що краю не має бути соромно за ваш виступ.

П’єсу “Назар Стодоля” оживили на сцені