Ленінопад

У ці дні прості люди часто задаються питанням: “Чому зносять пам’ятники вождю світового пролетаріату, засновнику СРСР Леніну?” Як правило, все звертають на клятих бандерівців.

Та чи так це?

Прийшовши до влади, перший президент України Леонід Кравчук видав Указ про демонтаж більшовицьких символів, але вони в більшості вистояли. Ставши президентом, Віктор Ющенко видав повторно Указ про ліквідацію цих же символів. Проте і це не принесло успіхів. І ось, нарешті, третя українська революція під назвою “Майдан”. На Україні – ленінопад.

Чому ж падають пам’ятники?

Все дуже просто: Ленін – це символ “совєцкої” окупації. Парадокс: ми щорічно вшановуємо подвиг студентів, котрі загинули під Крутами в 1918 році в нерівному бою з московською ордою на чолі з генералом Муравйовим, який потопив у крові Київ. Саме Ленін послав цього генерала, коли Україна проголосила свою незалежність. Саме Ленін своїми розпорядженнями через своїх сатрапів нищив церкви і тисячами розстрілював священиків. Це той Ленін, котрий вимітав із українських селянських домівок останні зерна, аби ми, українці, вмирали голодною смертю. Це той Ленін, котрий давав розпорядження розстрілювати селянські повстання снарядами із хімічною отрутою Це той Ленін, котрий розв’язав громадянську війну, в якій загинули мільйони безвинних людей, коли йшли брат на брата.
Я присвятив цій темі не один десяток статей, в тому числі і на сторінках “Народної трибуни”. Та Ємільчине усипане іменами тих іродів, котрі винищували українців, а центральна вулиця нашого селища так і носить ім’я злочинця.

Районна сесія минулого скликання врешті прийняла рішення про перейменування вулиці Леніна, звернувшись при цьому до голови селищної ради про вирішення даного питання. Зрозуміло, це складна справа, в тому числі і фінансова. Проте, попри ці фінансові труднощі, гроші знаходились, аби через день-два посилати ємільчинських “тітушок” на київський “антимайдан”. Я звертаюсь до спонсорів “антимайдану” допомогти нашій бідній селищній раді позбутись імен одіозних політичних фігур, чиї руки по лікті в крові.
Звертаюсь і до селищного голови.

Шановний Леоніде Івановиче, ви – гарний господар, ви краще всіх бачите проблеми містечка, але не забувайте і про свою історію: Ленін, Косіор, Постишев… – це не ті постаті, котрі дбали про Ємільчине.
Микола ЖИЛЮК

Від редакції. У суботу, 22 лютого, близько 15.00 невідомі особи в кількості 10-15 осіб приїхали в Степанівку і за хвилину-дві розбили на друзьки пам’ятник Леніну.
Того ж дня, найімовірніше, ті ж люди знищили погруддя вождя пролетаріату і в Яблунці.
24 лютого о сьомій вечора члени КПУ вивезли у невідомому напрямку із с. Великої Цвілі бюст Леніна, жодним чином не поінформувавши про це орган місцевого самоврядування чи жителів села. Збурена такими діями громада домоглася повернення пам’ятника через три години після його зникнення.