Різдво в Ємільчиному або Де живе магія свята?

Через «підмочену репутацію» грудня ми майже втратили надію зустріти зимові свята з морозцем та іскристо-білою ковдрою під ногами. Проте Господь зглянувся і винагородив багатостраждальну українську землю справжньою новорічно-різдвяною казкою. В переддень найважливішого на планеті дня народження – Різдва Христового з неба полетів дрібненький сніжок. Звісно, до кучугур зі сніговиками йому ще сипати й сипати, але, принаймні, зелену траву на набережній (і не тільки) приховає.

Поки не засяяла вечірня зоря, ємільчинці жили кожен за своїм планом: хтось на Уборті з ополонок рибку виманював, найменші селищенці розваг вишукували, а гарні господині на закупи пішли. До слова, на відміну від попередніх років, навали покупців на щоденному базарі не було. Дається взнаки як фінансова неспроможність населення, так і талант українців створити святкове меню «в три поверхи» без купленого –з городніх врожаїв та «зачавленого» з нагоди домашнього кабанчика.

Шкода, що в Ємільчиному, окрім барів – жодних розваг. Лишається сподіватись на радість домашнього затишку або на появу за вікном хороводів сніжинок, які й спокусять нас на прогулянку. Та то буде потім, а поки пройдімося вечірнім новорічно-різдвяним Ємільчиним – це таки магія!..

Фото та матеріал В. РОМАНЧУК