Високі соняхи в городі

 

Зателефонував давній товариш, можна сказати, з дитинства. Росли ми на одній вулиці. Повоєнні дні і роки разом 

часто пригадуємо, однакове бідування тощо. Та вижили, витримали, кожен своїм шляхом спинався на ноги, й господарюємо,

як говорять, не дивлячись на ветеранські літа.

Все це до того, що товариш, добре знаний в районі колишній керівник соціальної служби, а ще раніше, голова колгоспу і

працівник райвиконкому Володимир Свінціцький разом з дружиною Зоєю Яківною зразково господарюють на власній

садибі. Тут і сад щороку врожаїться яблуками, абрикосами й виноградом; городина – то вже хоч на виставку. Томати –

найкращі, цибуля найкрупніша, бурячки, морква огірки… А ще Зоя Яківна такі консервовані припаси на зимівлю готує,

що найвибагливішому гурману припадуть до смаку.

Пригадується, кілька років тому Володимир Олександрович запросив подивуватись гарбузами. Без перебільшення,

 окремі смугасті (найбільші в світі з ягід) сягали понад півметра в діаметрі. Фотоетюд з онуками тоді був

 представлений у “Народній трибуні”.

Так оце знову господар запросив зафіксувати рекордні у нього соняхи заввишки понад три метри.

Шляпки з золотавими віночками пелюстків ніби звичайні. Але зелені стовбури, наче молоді

сосни в лісі. Гарно грунт заправляють досвідчені господарі, гарно родить всіляка городина.

На фото: внучка Яна ледве на драбині торкається верхів’я соняха.