Нові надбання лісівників
“НТ” не раз розповідала про внесок працівників ДП “Ємільчинське лісове господарство” у навчання молоді лісовій справі, будівництво доріг, відновлення занедбаного тощо. Усі ці вектори соціальних дій продовжують втілюватись з року в рік. Результатом останніх напрацювань є відновлені кринички, пожежна водойма та куточок відпочинку в урочищі “Перехрестя”, що знаходиться на території Ємільчинського лісництва. Цей напрямок роботи втілили, зокрема, старший майстер лісу Олександр Лозко та майстер лісу Сергій Кот під керівництвом лісничого Юрія Яценка. Отож, вирушаємо у міні-екскурсію новими надбаннями.
Лісова дорога привела нас до пожежної водойми, яку відновило лісове господарство минулого року (там вже була колись копанка, але у вкрай занедбаному стані). Актуальність цієї роботи державного підприємства очевидна, адже нині район потерпає від засухи й пожеж, а із її появою можна буде у разі потреби забезпечити водою рятувальників в радіусі чотирьох кілометрів. Цьогоріч Олександр Лозко взявся облаштовувати берегову територію, обсадивши з одного боку ялинками та зробивши невеликі столики для відпочинку.
Через дорогу видніється криничка, пофарбована у синьо-жовті кольори. Поряд лавка. Цей колодязь, мабуть, з’явився ще кілька століть тому. Поряд існувало й невелике поселення, тож втамовували спрагу місцеві мешканці. З часом зникли люди, і доглядати джерело стало нікому.
Почав реставрувати криничку ще торік Сергій Кот (на фото зліва) – почистив, зробив накриття. Цього року з’явився журавель, як справжній стоїть на одній нозі. Планується також найближчим часом поставити огорожу. Варто зазначити, що в справі відродження допомагали його односельці (чоловік проживає у Підлубах), розуміючи що не тільки вони користуватимуться результатами своєї праці.
Мандруючи далі, можна натрапити на куточок відпочинку, який ідеально підходить для сімейних святкувань та й не тільки. Лісова криничка (теж відновлена), гойдалка, різноманітні лавки, альтанка, мангал, до цього додайте ще тишу, лісове повітря – і ось вам чудовий рецепт пікніка. Над усім цим місяць працював уже згаданий Олександр Лозко (на фото вгорі). Він також має обгородити місцину, адже, буває, хтось заїжджає на майданчик, нівечачи колесами територію.
Зрозуміло, що облаштовані оази дозвілля потребують уваги та догляду. Пан Олександр, наприклад, постійно стежить за порядком. Іноді відвідувачі не шкодують часу, аби прибрати після себе, а іноді гості лісу “в знак вдячності” залишають гори сміття. Та чоловіку не жаль своєї праці, адже такі місцини потрібні людям. Каже, що порядних та вдячних серед них – більше.
Г. КОЛЕСНИК,
“НТ” №37


















