Барашівська ОТГ і польський досвід самоврядування

Однією із помітних подій у житті першої ОТГ району, Барашівської, стали обрання її очільника (став Сергій Варварчук (на фото) та депутатів на перших виборах, створення життєздатного апарату. Підвалини цього заклали на першій сесії Барашівської ОТГ, яка пройшла у останні дні старого року.

 На ній було обрано секретаря ради (ним став Сергій Паламарчук), утворили постійні комісії ради, затвердили їх кількісний і персональний склад, обрали голів і прийняли бюджет на 2017 рік, обов’язки старост були покладені на колишніх сільських голів. На опісля тоді залишили прийняття Статуту громади, якому передуватиме обговорення на сходах сіл.

 

Район в мініатюрі?
Вочевидь, розбудова адміністративної ланки громади – сьогодні завдання першочергове задля уникнення безладу. Методичну ж допомогу в цьому сьогодні надає районна влада. Та рано чи пізно період становлення закінчиться й настане час впровадження проекту розвитку, перспективних планів та рішень. Тут “район” навряд чи допоможе, а от міжнародний досвід, яким щедро діляться гості з-за кордону, може стати неабиякою підказкою. Зважаючи на це пропонуємо до уваги дещо із польської практики децентралізації.

Міні-конспект громади
Неабияке значення для місцевого самоврядування грає статут громади – це міні-конспект для місцевого самоврядування. В ньому прописані ті норми, які визначають принципи організації громади, створення та діяльності депутатських фракцій, діяльності комісій, зокрема ревізійної, надзвичайних тощо. Правові норми, зазначені у статуті, в дечому дублюють нормативні документи ЄС, які стосуються самоврядування, й головних Законів країни.

Стратегія сталого розвитку

Важливе місце у роботі польських громад займає розробка стратегії сталого розвитку. До цієї справи залучають фахівців-консультантів. Як? На різноманітних ресурсах розміщують відповідне оголошення. Принципи конкуренції в дії – й консультанти дістаються кращі з кращих.

Ось що говорить про методологію розробки стратегії сталого розвитку представник фонду Terra Humana Ярослав Бітель: “Стратегія розвитку громади – це сценарій досягнення цілей, до яких прямує самоврядна спільнота, і завдяки якому здійснюється трансформація діючої ситуації в проективну. Стратегія має враховувати зовнішні, внутрішні передумови, соціальні потреби, культурні цінності й також існування зацікавлених осіб, тобто тих, хто впливає на економічний розвиток громади. Все це враховується з чіткою перспективою на майбутнє, досягнення пріоритетних цілей”.

Пан Ярослав поділився секретами саме хорошої стратегії. Вона будується на знаннях щодо основних зацікавлених сторін – органу місцевого самоврядування, представників публічного, приватного й неурядового секторів й зовнішніх консультантів. Обов’язково має громадський характер, тобто розроблюється за участю місцевої спільноти.

Ярослав Бітель наголошує, стратегія – є прагматичним і динамічним документом, отже, придатним до звірки і з можливістю перекладати стратегічні цілі на операційні.

Робота над стратегією проходить у три етапи. Перший передбачає проведення анкетного дослідження та опрацювання звіту щодо нього, діагностику стану Громади, діагностично-проектні майстерні; другий – розробка робочого проекту Стратегії Розвитку Громади; третій – його обговорення і фінальний – затвердження радою громади Стратегії розвитку через прийняття відповідної ухвали.

Реклама для органу місцевого самоврядування

Це один із цікавих моментів роботи самоврядного органу. У Польщі реклама – це спосіб впливу на адресатів за допомогою інформації, яка їм надається і яка повинна покращити інформування про самоврядний орган. Найчастіше – це створення цікавих інформаційних приводів із сфери освіти, культури, іноді напівжартівливих, штучних наприклад, відкриття представництва громади у Брюселі, що було лише жартом.

Реклама самоврядної установи створює нагадування про неї і підтримує або формує позитивний імідж у свідомості потенційних туристів й інвесторів. Це дієвий інструмент створення позитивних асоціацій. Одним із її елементів є створення графічного образу (герб, логотип, гасло), девізів-слоганів, наприклад “Гданськ – море можливостей”.

Спілка громад –
ще один досвід Польщі. Вона допомагає вирішувати, на перший погляд, складні завдання. Членство у спілці є добровільним і кожна громада має право добровільно вийти із неї. Спілці можна передавати усі завдання, що пролягають зі сфери власних завдань громади. Наприклад, польська туристична спілка громад “Гостинна Великопольща” працює над створення польських брендових туристичних продуктів, а також рекламування бренду регіону. Прикладами зробленого є: “Конем і на запряжці” (кінний туризм), “Вільна колія” (туризм на дрезині), кулінарний туризм тощо.

Варто, чи ні

Як відзначили експерти dialogs.org.ua Наталія Шаповалова та Іван Пресняков, польський досвід адміністративної реформи сприймається в Україні досить некритично. Позитивна її оцінка міжнародними фахівцями, а також певна схожість вихідних умов Польщі та України викликають спокусу якомога повніше використати польський досвід в українських умовах. Водночас, певна міфологізація адміністративної реформи в Польщі, акцент лише на її позитивних рисах, містять небезпеку повторення помилок, зроблених польським урядом, а також недбалості у роботі з адаптації польських рецептів до українських реалій. Українські експерти, говорить, що для адекватного використання польського досвіду у проведенні адміністративної реформи потрібно його розвинути, зрозумівши, на які питання польська реформа давала відповіді, на які не змогла дати, а які питання є у певній мірі унікальними для України.

Отже, запропонована до уваги інформація – не обов’язок для втілення, а радше окреслення перспектив й альтернатив, які існують, і сьогодні могли б стати допоміжним інструментом для барашівців.
Підготувала Г. КОЛЕСНИК
За матеріалами “НТ”, та Відкритої міжнародної конференції “Децентралізація – ВЖЕ” www.decentralizationnow.eu

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *