Ген дощ пройшов. З грозою теплий дощ.
І вся земля туманом враз покрилась.
З листків дерев злітають ноти “до”,
Які в траву сідають, мов на крилах.

Цей теплий дощ… Збігають ноти вниз.
Лише одна “сі” втрималась на гілці.
І ніби муха спіймана дзвенить,
Що у тенета залетіла тільки.

Та все співа. Радіє все дощу.
І ноти скачуть капельками дива.
І хоч полив поволеньки ущух,
Та виднокруг від опару весь сивий.

Леонід МАЛЕЦЬКИЙ