’Альбомна“ Справа Пилипа Сокирка

Вирок було виконано 5 січня 1938 року в Житомирі. Про місце розстрілу та поховання, на жаль, у справі нічого немає. За непідтвердженою поки що інформацією розстрілювали в приміщенні НКВС, а тіла вивозили на те-риторії теперішніх дитячої та онколікарні.

У справі №426 є також довідка про те, що в центральному державному особливому архіві СРСР інформації про належність Сокирка П. А. до агентури польської розвідки немає. А також свідчення односельців Горбик С. І. і Коваленко А. С. про те, що ніколи Сокирко П. А. не агітував проти влади.

Всього по “польській справі” в СРСР було засуджено 139835 чоловік, розстріляно – 111091. Крім поляків, чистка відбувалася серед німців, греків, фінів, харбінців, іранців, афганців.

 

Всього було засуджено до вищої міри покарання за національною ознакою 247157 чоловік.

У Житомирській області було розстріляно понад 18,8 тис. чоловік.

Начальник обласного управління НКВС Л. Якушев (Бабкін) звертався про збільшення лімітів на 500 чоловік: “На 11 листопада 1937 року до розстрілу засуджено 800 осіб, проте ворогів викрито набагато більше. Прошу збіль-шити ліміти”.

 

У травні 1938 р. новим начальником управління був призначений Г. В’яткін. Всього за півтора місці роботи особ-ливої трійки було засуджено до вищої міри покарання 4615 осіб і лише 38 – до ув’язнення. Заарештований наприкінці 1938 року Г. Вяткін під час допитів визнав своїм найтяжчим злочином розстріл цих понад чотири тисячі осіб, у провині яких не був упевнений.

Підставою ж для цих жахливих злодіянь був наказ народного комісара СРСР Єжо-ва М. І. “Про ліквідацію польських шпигунських груп і організацій ПОВ” (польські військові організації) за №00485 від 11.08.1937 р.