Художник просто неба
Його картини – у приватних колекціях українців, поляків, німців і навіть канадців. Ім’я автора витворів мистецтва – Захарченко Дмитро Дмитрович (на фото), уродженець Ємільчинського району.
Художник розповідає, що почав малювати з дитинства, а проходило воно в час повоєнний, тому папір було надзвичайно важко дістати, от і обмальовував усе, що під руки потрапляло, кожен клаптик паперу був відмічений рукою юного художника.
Мріяв здобути професійну освіту, щоб пов’язати своє життя з мистецтвом. Закінчивши 8 класів Королівської школи, поїхав на Львівщину вступати до Яворівського художнього училища, проте документи в нього не прийняли, бо, ще не закінчивши училище, досягнув би призовного віку.
Це було великим розчаруванням для молодого і амбітного художника, у якого відібрали мрію. Тоді він кидає серйозно займатися творчістю, здобуває середню освіту і вступає до Житомирського педінституту на вчителя математики та креслення. Вчителював спочатку в Лугинському, а потім і в нашому районі. З 1991 року і аж до виходу на пенсію працював у Ємільчинській школі № 2.
Поштовхом знову зайнятися творчістю стала поїздка в Кисловодськ (Росія) у 35-річному віці, де він побачив художників, які малювали просто неба і тут же виставляли свої роботи. Тоді Дмитро Дмитрович поставив собі питання: “А чим же я гірший?” – і після цього почав малювати настільки інтенсивно, що на сон лишалося кілька годин на добу. Пише оліями на полотні, в його арсеналі близько двох тисяч картин, деякі продані, але багато з них роздаровані рідним, близьким, друзям.
{morfeo 20}
Стало традицією кожного року їздити в Трускавець. Каже, що там природа така, що надихає творити. Будучи там, він і реалізовує частину своїх витворів співвітчизникам та іноземцям.
Жителі нашого району могли побачити понад 100 картин Дмитра Дмитровича на презентації у районній бібліотеці 2004 року.
На запитання, де йому найкраще пишеться, митець відповів, що на природі – потрібно бачити те, що відтворюєш на полотні, дихати цим повітрям, тому серед картин художника найбільше пейзажів, а також натюрмортів, квітів.
І навіть зараз, будучи на заслуженому відпочинку, він не перестає малювати, звичайно вже не стільки часу займає мистецтво, але частенько приходить натхнення і художник бере в руки пензля. Наприклад, минула зима принесла йому більше 50 картин.
Наталія ГОРАЙ












