“Я морозу не боюся, і хто мерзне – я сміюся”

Перехрестившись із словами молитви: “Во Ім’я Отця, Сина і Святого Духа”, цей сміливець пірнув у крижану воду на Святе Богоявлення. Для нього вже стало традицією 19 січня тричі занурюватися в ополонку, змивати, як він каже, гріхи і доводити, що готовий перенести життєві труднощі. Адже загартування холодною водою дозволяє організму переборювати різні хвороби, покращує настрій тощо.

Цього року Іван Антонович для проведення обряду купання приїхав у Ємільчине на річку Уборть, зробив ополонку у формі хреста і на очах здивованих глядачів, навіть не здригнувшись, пішов у пронизливо-холодну воду. До речі, у своєму населеному пункті через суху погоду, що стояла торік, всі копанки майже висохли і пірнати в них було небезпечно.

Треба сказати, що Іван Чайковський, якому вже за 56 (а на вигляд – значно молодший) може здивувати будь-кого ще й ходінням на руках. Він, наприклад, обходив так без зупинок футбольне поле.

Не менше п’яти разів підтягується однією рукою на турніку. Натренував м’язи свого тіла, зокрема живота, так, що може витримати помірний удар леза ножа.

Босоніж влітку ходить за грибами, не боячись гадюк.

Отакий він – “морж” із Степанівки.

О. АДАМЕНКО