Володимир Литвин: “Мене кличуть стежки Полісся”

Це вже не перший візит до нашого району Володимира Литвина. За останні роки багатьох, і не тільки з керівництва, він уже добре знає, та й, як потім зізнався, небайдуже йому наше селище ще й тому, що один із двох його братів знайшов тут собі дружину.
Зустріч минулої п’ятниці була досить насиченою (і емоціями, і подіями) та пам’ятною для багатьох: більше 150 чоловік було нагороджено, вручено різні подарунки, грамоти, хтось сфотографувався напам’ять чи просто потиснув руку.
А декому вдалося навіть породичатись, точніше, зробити пропозиції…

Але про все по порядку.

Поліщук –
звучить гордо

Не новина, що Ємільчинщина багата молодими талантами, та без підтримки та заохочення – це все одно, що коштовний камінь без обробки. Саме на це й спрямована діяльність благодійного фонду “Майбутнє Полісся”, його тема була першою у плані візиту Голови Верховної Ради: у гімназії на нього чекала під зав’язку заповнена зала.
Документальний фільм про діяльність Фонду став прологом до виступу Володимира Михайловича, в якому він повів присутніх стежками своїх дитинства, юності. Була на них і сувора батьківська педагогіка за виміняний на свистки костюм, і безмежна материнська любов. А однією з них у 1973 році із 25 карбованцями він пішов у Київ… і залишився там по сьогодні.
“Як відбутися і стати успішним” – такою має бути тема лекції керівника парламенту, з якою він пообіцяв виступити перед ємільчинськими школярами вже в новому навчальному році.

А поки політик вручив гранти вищезгаданого Фонду 50 найбільш успішним дітям району, переважно старшокласникам.

Не залишились поза увагою і педагоги, адже як справжній державник, Володимир Литвин розуміє, що саме школа є фундаментом нашої держави і державності – тут готують її патріотів. А відтак щирі слова пролунали на адресу колег-вчителів (Володимир Литвин – завідувач кафедри, викладач Національного університету ім. Т. Шевченка): “Я дякую вам за справжнє сподвижництво, адже знаю, наскільки це непросто – дати рівномірну любов і увагу кожній дитині”. В числі тих, хто отримав годинники, – заступник директора Ємільчинської школи Наталія Палько, вчителька біології цієї ж школи Ірина Чиж, заступники директора гімназії Віталій Костюченко та Наталія Дубицька. Окремої подяки за сприяння в організації зустрічі в гімназії удостоєна її керівник Галина Коваленко.

Ще для однієї сторінки програми послугував 140-річний ювілей Барашівської школи. Про це згадувалось і в документальному фільмі, а згодом прийшов час і для нагород: Грамоти Верховної Ради та відповідний нагрудний знак отримав директор Олександр Биков, а його колеги Лариса Біленька, Лілія Варварчук, Галина Вжешинська, Оксана Демченко – цінні подарунки.

А от після того, як на сцену піднялися багатодітні сім’ї (Овсійчуки з Яблунівки, Стуженки з Горбового, Ярошуки та Омельченки з Ємільчиного), стало зрозуміло, що у керівника парламенту тепер буде ще один серйозний привід для відвідин Ємільчинщини. Таїсія Омельченко, дякуючи відомому землякові за турботу і підтримку, запропонувала йому стати хрещеним батьком для їхнього нещодавно народженого синочка. Згода Володимира Михайловича та побажання частіше давати такі пропозиції викликала бурхливі оплески в залі, і це, як резюмував, жартуючи, ведучий, може стати добрим стимулом для поліпшення демографічної ситуації в краї.

Дзвони Чорнобиля повинні звучати в душі кожного

Друга частина робочої поїздки, що пройшла у районному Будинку культури, була присвячена роковинам аварії на Чорнобильській АЕС.

“Чому саме ми, наш Поліський край зазнав трагедії, чим ми прогнівили Бога? Чи це чергові випробування на міцність, на волю, на взаємопідтримку?” – такі риторичні запитання-роздуми звучали із вуст Володимира Литвина. Та якими б не були відповіді, на цій землі доводиться жити і працювати, долаючи проблеми гуртом, як це в аналогічній ситуації роблять японці.

Спікер же, за його словами, намагається “вичавити” максимум для нашого району, маючи на увазі державну субвенцію, що надходить упродовж останніх двох років. “І треба розподілити кошти таким чином, щоб вони дали максимальну віддачу”, – звернувся він до депутатів, керівництва району та всіх причетних.

Затим Голова Верховної Ради вручив цінні подарунки 40 чорнобильцям за вагомий особистий внесок у ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС.

Були того дня в залі і ті, хто у всі часи заслуговує на доземний уклін – матері, матері, які народили і виховали п’ятеро і більше дітей, а значить мають право носити високе звання “Мати-героїня”. Володимир Литвин зійшов зі сцени до них, стомлених працею, і вручив 49 відповідних посвідчень.

Перед присутніми також виступили керівники району Леонід Забела та Петро Лісовий. Голова районної ради, зокрема, висловив глибоку вдячність Володимиру Литвину за докладені зусилля при надходженні в район 15 млн грн минулого року та 18 нинішнього, які освоюються на 54 об’єктах різних галузей.

“Сьогодні я переживаю душевне піднесення”, – підсумував своє перебування на Ємільчинщині Голова Верховної Ради. Такі ж відчуття, мабуть, мали і ємільчинці, яким випало з ним зустрітись, і які на завершення ще й переглянули концерт ансамблю пісні і танцю прикордонної служби України.

М. МЕЛЬНИК