9 березня – 208 річниця з дня народження Тараса Шевченка: слова видатного поета, які не втратили актуальності навіть через століття.


9 березня виповнюється 208 років з дня народження Тараса Шевченка – видатного українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, етнографа та громадського діяча.Про це повідомляють #Букви.

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року у сім’ї звичайних селян-кріпаків у селі Моринці що на Черкащині.

Рано залишився сиротою. Письма навчився у дяка. У 14 років його взяли “козачком” до двору поміщика П. Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім – до Петербурга.

У 1832 р. Шевченка віддали “у науку” до художника В.Ширяєва. У 1838 році за підтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.

Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій “Кобзар”, у 1845 році – героїчно-романтична поема “Гайдамаки”.

В 1843-1845 роках він написав цикл поезій “Три літа” (центральним твором якого є “Сон”), поему “Кавказ”, послання “І мертвим і живим…”, поезії “Чигирине, Чигирине”, “Великий льох”, “Стоїть в селі Суботові” та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув’язнення писав вірші, які згодом об’єднав у цикл”В казематі”.

У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті “Музикант”, “Художник”, “Нещасний”, “Капітанша”, “Близнята”. Останніми прозовими творами Шевченка є повість “Прогулянка з задоволенням і не без моралі” (1856-1858) та щоденникові записи “Журнал”.

В Україні у 1858 році Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Шевченка цього періоду опубліковано в журналі “Основа” та альманасі “Хата”.

У 1857 році зусиллями друзів Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга.

У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов’язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Шевченка 10 березня 1861 року.

Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.

Ім’я українця Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам’ятники, його твори перекладені чи не на всі мови світу, його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.

Видатний поет став символом боротьби за свободу та незалежність не одного покоління українців. І сьогодні, у XXI столітті, коли російські загарбники вчергове намагаються знищити Україну, слова Шевченка додають сил для протистояння. Цитати Тараса Шевченка, які досі продовжують бути актуальними.

Боріться – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть

І на оновленій землі врага не буде, супостата, буде син, і буде мати, і будуть люде на землі

Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі люди, роблять лихо з вами

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте. І вражою злою кров’ю. Волю окропіте

Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *