Хліб у вигнанні, або Приклад жіночої дружби

Тури з Харківським пресклубом довго тримають під враженнями тих, кому щастить отримати підтвердження в участі. Нещодавній у Львові, на який була відібрана “НТ”, запам’ятався цілою низкою родзинок. Серед них – щемна історія про переселенку з Херсонщини. Вона актуальна ще й у контексті проєкту, який реалізовує нині редакція.

Катерина Калюжна з Каховки ще до великої війни відкрила свою пекарню, в якій випікала бездріжджовий хліб на заквасці. Однак через окупацію була змушена залишити рідне місто. Спочатку виїхала до родичів на Тернопільщині, а потім до Львова, де знайшла підтримку у власниці пекарні Василини Веселовської.

Незважаючи на складнощі, Катерина зберегла вою хлібну закваску, яку взяла з собою. Після двох діб дороги вона думала, що закваска “вмерла”, бо без відповідної температури зберігання вона довго не витримує. Тому найперше, що зробила на Тернопіллі, перевірила, чи “жива” її закваска. Коли відкрилала банку і побачила бродіння бактерій, дуже зраділа. Спекла родичам свій особливий буханець, який назвала “хліб у вигнанні”.

Разом з Василиною вони не лише відновили пекарську справу, але й створили успішний бізнес, отримали ґрант на розвиток і тепер випікають різноманітні вироби, проводять майстер-класи та підтримують одна одну як подруги.

Михайло МЕЛЬНИК