30 років служить громаді
Катерина Яківна Козловська у барашівському самоврядуванні скоро відзначить 30-річчя: вона у ньому з 1995 року. Двадцять літ пропрацювала бухгалтеркою Ганнопільської сільської ради, неодноразово ставала її депутаткою, а у 2015 була обрана Ганнопільським сільським головою.

У 2016, коли сільські ради Барашівщини об’єднались у Барашівську ОТГ, Катерина Яківна у руслі адміністративно-територіальної реформи разом з очільниками громади взяла курс на децентралізацію, очоливши новостворений Ганнопільський старостинський округ.
Ця енергійна ініціативна жінка разом із земляками, котрі звикли, що в їхніх селах, як у віночку, скрізь порядок, стала прикладом для старост громади та її жителів. Вона вміє згуртувати сельчан на корисні спільні справи: чи то впорядкування прилеглих територій, чи прибирання кладовищ та узбіч доріг, чи шляхові роботи. Вміє пані Катерина і знаходити доброчинців, які можуть надати матеріальну допомогу громаді. Теплим словом, посмішкою, переконливими аргументами підбере ключик до кожного.
Не оминає і тих, хто потребує допомоги. А коли в людей свято, знайде хвилинку, щоб проявити увагу і висловити повагу. У полі її зору і місцева дітвора – вишукує можливості організувати для неї різні заходи, залучає юнь до малювання і співу. І хоча села округу трохи віддалені, проте староста разом зі своїми жителями створюють у них своєрідний маленький рай, затишний і привітний, щоб хотілося людям тут жити і повертатися в цю поліську глибинку. Не забуває вона виразити слова вдячності і своїм помічникам та розповісти на сторінках преси про активних жителів – хай знають про її земляків більше.
У лютому 2022 року у зв’язку зі змінами в громаді Катерині Яківні доручили керувати укрупненим Киянським старостинським округом, найбільшим у Барашівській ТГ. Вірили: вона впорається. І Яківна не підводить.
З початком повномасштабного вторгнення московитів її округ, як і інші, активно допомагає ЗСУ спільними справами і грошовими донатами. Попри війну, у селах підтримують порядок. Староста держить руку на пульсі громадського життя. Місцеві автобусні зупинки майорять колоритними малюнками і народними візерунками, а люди тут горять бажанням перемоги.
Як і кожна мати, пані Катерина вболіває за життя сина-воїна Вадима. Огортає турботою і старшого Валерія, невісток та онуків. А чоловік завжди підтримує дружину-керівницю.
Спитаєте, де бере стільки сил та енергії? Я думаю, що то сама українська земля додає їй невичерпної живильної снаги, а щира любов до людей повертається добродійці бумерангом вдячності.
Отож у переддень професійного свята хочу побажати Катерині Яківні та всім працівникам місцевого самоврядування Барашівщини сили, витримки міцного здоров’я, успіхів у добрих справах і починаннях і, звичайно, миру й довгожданої перемоги задля розвою громади, задля нашого майбутнього.
Оксана ДЕМЧЕНКО












