«Спершу читала з кнопкового телефона»
Любов до книг часто передається у спадок, і героїня нашої розповіді Любов Мохнюк – яскравий приклад. Її любов до читання, як вона сама вважає, – це «генетика». У Любиній родині читали всі: мама, тато, два старші брати. І вона з дитинства також поринула у світ літератури.

«Все почалося з «Гаррі Поттера». Скажемо так – виросла разом із ним», – усміхається Люба. Згодом її книжковий світ поповнився творами короля жахів – Стівена Кінга. «Колись у 7-8 класах «поїдала» його повісті, але боялася залишатися на самоті. Мусив хтось бути вдома, щоб було не так страшно!»
Люба найбільше полюбляє трилери та фантастику, хоча іноді дає собі перепочинок із легкими романами. «Люблю книги, які змушують думати чи фантазувати, або такі, щоб кров у жилах холола», – ділиться вона.
Хоча улюблених авторів у неї чимало, точної кількості прочитаного Люба назвати не може. Зізнається, що не завжди мала змогу купувати паперові книги. Спершу читала з кнопкового телефона – навіть дивується, як не зіпсувала зір, адже часто засиджувалася до пізньої ночі. Згодом придбала електронну книгу, яка стала надійною супутницею і допомогла зменшити навантаження на очі.
Деякий період під час широкомасштабної війни Люба разом із сином перебувала в Польщі. І там вона знайшла спосіб продовжити читання: замовила україномовне видання, хоча це було досить дорого. Спробувала читати польською і навіть змогла подужати кілька книг. А після повернення додому знову відчула справжнє задоволення від читання паперових книг: «Зараз, коли повернулись, то насолоджуюсь, перегортаючи сторіночки нашою рідною. А цей запах!..»
Яна ЖАБРОВЕЦЬ













