Автоматичне прийняття спадщини в Україні: що потрібно знати і як діяти


Розʼяснює юрист ГО «Подільська правова ліга» Микола Лозінський.

Спадкування згідно з цивільним законодавством існує у двох видах:

  • за законом;
  • за заповітом.

Спадкування за законом – майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. В українському законодавстві існує 5 черг спадкування порядку черговості, що визначається ст. 1258 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).

Спадкування за заповітом – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Кодексу).

Для прийняття спадщини необхідно подати заяву до нотаріуса протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини.

«Автоматичним прийняттям спадщини» слід вважати такі випадки:

– якщо спадкоємець проживає разом зі спадкодавцем на момент його смерті, то вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо протягом зазначеного терміну не відмовився від неї офіційно;

– якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, якщо такі особи не подали особисто або через уповноважених представників відмови від прийняття спадщини.

Таким чином, законодавство чітко не встановлює поняття «автоматичного прийняття спадщини», проте регулює прийняття спадщини без дотримання загальних дій, визначених протягом строку для такого прийняття.

Хто і куди має право звернутися для прийняття спадщини

  1. Спадкування за законом

Спадкоємець повинен протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини (смерті спадкодавця) подати відповідну заяву про вступ у спадщину.

Нотаріус або орган місцевого самоврядування (залежно від того, куди була подана відповідна заява) в порядку визначення черговості інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини, вирішує, кому буде передано право на спадщину або частина спадщини.

Черги спадкування:

  • перша – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
  • друга – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
  • третя – рідні дядько та тітка;
  • четверта – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш 5 років до часу відкриття спадщини;
  • п’ята – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід та баба.

Важливо! Четверта черга спадкування стосується осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю. Тобто наявність одного факту проживання зі спадкоємцем не є підставою для отримання спадщини в порядку 4-ї черги спадкування.

Спадкування за заповітом

Для прийняття спадщини за заповітом особи, які вважають, що вони є спадкоємцями, повинні протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини подати відповідну заяву про вступ у спадщину. Особливістю цього виду спадкування є те, що право на отримання спадкового майна мають лише особи, вказані у заповіті, та лише на те майно, яке охоплює заповіт.

Однак претендувати на частину спадкового майна (обов’язкова частка) попри наявність заповіту та незалежно від змісту заповіту має право така категорія спадкоємців: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. (ст. 1221 Кодексу).

Тобто спадкоємцям для прийняття спадщини слід звернутися до приватного нотаріуса, державної нотаріальної контори або уповноваженої особи на здійснення нотаріальних дій в органі місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Важливо! Прийняти спадщину за допомогою онлайн сервісів або веб-ресурсів на сьогодні неможливо.

Закінчення – в наступному числі «НТ».

Ldn

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *