Своїми руками зарибнимо Уборть
5 квітня Ємільчинські рибалки мають запустити до Уборті мальки риби. Для цього небайдужі знавці тихого полювання 24 березня вирішили зібрати кошти. Справа обійдеться в більше 15 тис. грн, проте чоловіки переконані – воно того варте.
Закупівля риби – це лише початок.
Передує запусканню в річку мальків – громадський субботник небайдужих і ще багато необхідних кроків, про які й говорили рибалки в понеділок на зібранні.
Приєднатись до відновлення річкової фауни можуть усі охочі.
Понеділок, 18-00. Рибалки Ємільчиного із активною громадською позицією зібралися на набережній біля Уборті аби вирішити чи запускати в річку мальки риби. Фінансові та організаційні озвучив керуючий ПриватБанком Сергій Волощук.
За його словами на цю справу необхідно більше 15000 грн. Сума немаленька для однієї людини. А для громади? Дехто сперечався, хтось сумнівався, а врешті перемогла єдність. Було вирішено зібрати гроші до кінця робочого тижня, мінімальна сума з людини становить 150 грн. Місце збору коштів – Ємільчинське відділення ПриватБанку.
За словами того ж Сергія Волощука, щоб здати свої кревні, можна звернутись до будь-якого працівника організації. Було вирішено закупити коропа та амура. Також вирішили ще кілька організаційних питань, на кшталт перекривання річки, виховання молоді, боротьбу з браконьєрство, тощо.
Звичайно кількома хвилинами обговорення не обійшлося. Тривало з годину. Результат: мальки закуповують, задля збереження фауни тихе полювання забороняють до осені.
А ось, свідомі та активні, інформація для вас: якщо ви теж бажаєте долучитись до благородної справи – збереження річки (адже риба харчується також і рослинністю) та свого хобі (бо чи ж впорається природа з такою кількістю рибалок і браконьєрів без втручання) можете допомогти як і коштами, які необхідно здати до 28 березня, або використати навички господаря. 5 квітня згадані ентузіасти мають запустити рибу до річки, і відповідно територія навколо повинна бути чистою, позбавленою нашими-вашими руками сміття.
Тож, всі 5 квітня на суботник, панове!
Г. КОЛЕСНИК












