Хороший вчитель поважає своїх учнів


Напередодні християнського і народного свята, Дня Тетяни, героїнею нашого матеріалу стала мудра жінка і авторитетний педагог – Тетяна Євгенівна Павленко з Ємільчиного.

Зізнається, що вчителькою хотіла бути завжди. Відмінниці з усіх предметів, випускниці Кулішівської школи, їй найкраще давалися точні науки – математика, хімія. А обрати іноземні мови вирішила випадково. Одного разу в столиці, завітавши до сестри, зустріла у неї гостей з інституту іноземних мов. Вони й переконали дівчину, що іноземна – дуже престижний і перспективний напрям. Отак і вступила до Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині національний лінгвістичний університет), де вивчала англійську та французьку.

Професійний досвід почала здобувати у Барашівській школі. Із вдячністю про той час згадує директора закладу Зуєва Валентина Івановича, вчителя математики Біленького Олександра Юхимовича, а також свою тітку, вчительку української мови Літвенко Ольгу Устимівну. Потім працювала завучем школи у рідних Кулішах, де викладала французьку та англійську мови.

Після переїзду в Ємільчине, з 2000-го і до сьогодні, вчителює у Ємільчинській першій школі, так що цей рік у неї тут – ювілейний. Зараз викладає лише англійську, хоча років десять тому вела уроки й французької.

На питання, як завоювати повагу учнів, Тетяна Євгенівна відповідає: “Щоб поважали тебе, учнів також  потрібно поважати і любити. Дуже важливо бути однаково справедливим до всіх”. Зацікавити дітей предметом можна тільки своєю ерудованістю, а це приходить лише з наполегливою працею. Діти зараз відрізняються від попередніх поколінь. Вони дуже обізнані в сучасних технологіях, не закомплексовані, але через гаджети гублять інтерес до навчання. Зізнається, що тепер хоч і важче працювати, але цікавіше. З роками професія педагога знецінилася. Якщо колись вчителювати йшли випускники-медалісти або тверді “хорошисти” і працювати учителем було престижно, то нині молодь не поспішає на роботу в школу. Тетяна Євгенівна говорить це тому, що праця педагога дужа важка. Молоді люди, мабуть, бояться величезної відповідальності, та ще й за невисоку заробітну плату. Щоб працювати у школі – треба любити дітей. Без цього ви не станете хорошим учителем.

У біографії Тетяни Євгенівни був короткий період, коли її, молоду і перспективну вчительку Барашівської школи, запросили працювати у відділ шкільної та учнівської молоді Ємільчинського райкому комсомолу. Але за декілька днів роботи зрозуміла, що це – не її. Ночами дівчині снилася школа, її учні, які кликали повернутися до них. І повернулася. І не шкодує.

Пані Тетяна – людина не публічна. Замість того, щоб проводити час у соцмережах, віддає перевагу книгам. А якщо спілкуватися – то по телефону або особисто. Хоча не можна сказати, що з технікою вона не товаришує. Адже неможливо працювати в сучасній школі і не розумітися у технологіях. Постійно складає проєкти, шукає в Інтернеті корисну інформацію для своїх учнів.

Любить подорожувати. В англомовних країнах побувати не довелося, а от у Франції була двічі. До речі, там трапився цікавий випадок. Необхідно було напитати дорогу, а поруч – лише туристи, які не знали міста. Та один із них все-таки зміг пояснити англійською, як пройти за потрібною адресою. Це ще раз доводить, що англійська – мова міжнародна. Окрім Франції, була у Польщі та Білорусі. Дуже любить мандрувати Україною.

Раніше захоплювалася футболом, була активною вболівальницею Київського “Динамо”. Та з часом, говорить, хобі змінюються. Зараз надає перевагу квітникарству. Все подвір’я пані Тетяни потопає в трояндах. Особливо її чарують кімнатні рослини.

Багато часу проводить з книгою. Сучасна українська література – серед найбільших теперішніх уподобань моєї співрозмовниці. Рекомендує читати таких авторів як Василь Шкляр, Володимир Лис, Андрій Кокотюха, Марія Матіос, Люко Дашвар, Любко Дереш, Сергій Жадан та інших. Любить і зарубіжну літературу, але – в українських перекладах. Адже хочеться розмовляти чистою літературною мовою, а що цьому краще сприяє, як не книга?

Людей найбільше цінує мудрих, справедливих, чесних і порядних. Такою є сама.

Наталія ГАВРИЛЕНКО

P. S. Тетяні Євгенівні Павленко присвоєно кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії” та педагогічне звання “учитель-методист”. Вона – переможець районного конкурсу “Вчитель року-2008”. У 2009-му за значні професійні досягнення її фотопортрет було занесено на Районну Дошку Пошани.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *