Пандемія медичній реформі не завада: як працюватимуть медичні заклади Житомирщини


З 14 травня в області оголосили про поступове відновлення надання планової медичної допомоги. Замість державної субвенції на фінансування «ліжко-місць» закладів спеціалізованої медичної допомоги з 1 квітня 2020 року запрацювала Програма медичних гарантій.

До програми увійшли гарантовані державою безоплатні послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної допомоги та медичної реабілітації. Пацієнт зможе вільно вибирати лікаря і заклади, отримувати послугу, за яку платитиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Чи змінилися умови роботи закладів охорони здоров’я та що слід очікувати жителям області з пом’якшенням карантинних заходів,ми запитали у керівника обласного центру громадського здоров’я  Олександра Зарицького.

– На Житомирщини 51 лікарня підписала угоди з НСЗУ та зайшли в реформу. Це усі медичні заклади в області без виключення, – говорить посадовець

15 січня 2020 року уряд затвердив перелік 211 опорних лікарень в усіх регіонах країни. Саме їх визначили на період до 3 років для гарантованого забезпечення надання вторинної (спеціалізованої) та госпітального етапу екстреної медичної допомоги відповідно до потреб населення госпітального округу та суміжних госпітальних округів, поступового формування спроможної мережі надавачів медичних послуг.

Успіх певних опорних лікарень фактично закладений у їх більшій потужності на старті. У перелік увійшли заклади охорони здоров’я інтенсивного лікування першого або другого рівня, що забезпечуватимуть безпечність та своєчасність кваліфікованої медичної допомоги у поєднанні з максимально раціонального та ощадливого використання ресурсів для її надання.

Статус опорних в нашому регіоні надано 7 лікарням: Бердичівська міська та Коростенська центральна міські лікарні, Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання, Овруцька міська та Центральна районна лікарня Житомирської райради, Центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна Коростишівської райради та Лікарня № 1 Житомирської міськради. Проте на Хмельниччині, де приблизно така ж кількість населення та область навіть територіально менша за Житомирщину, 10 опорних лікарень.

– Різниця між опорними закладами та лікарнями, які не потрапили до цього переліку, полягає виключно у планах держави осучаснити приймальні відділення опорних медичних закладів, профінансувавши ремонт та встановлення необхідного медичного обладнання.

Починаючи з 5 лютого НСЗУ затвердила тарифи для лікарень. Виходячи з кількості хворих державних коштів не вистачає. Через проблеми з фінансуванням велика кількість лікарень може закритися, оскільки цьогоріч від НСЗУ отримають менш ніж 50% необхідних коштів.

Згідно закону на місцеву владу (яка дізналася про тарифи також 5 лютого) не покладається обов’язок, а надається право фінансувати заклади. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов 5 травня заявив, що медреформа у її нинішньому вигляді означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень. Тому для вирішення проблеми в цьому році з державного бюджету на підтримку малопотужних лікарень додатково виділили 900 мільйонів.

– Перетворення лікарень з комунальних у некомерційні підприємства дозволяють провадити господарську діяльність та шукати інші джерела доходів. В тому числі не виключаючи підтримки від власника.

Якщо орган місцевого самоврядування, як власник, не хоче дофінансовувати й допомагати закладам охорони здоров’я, то він може лишити їх напризволяще. В такій ситуації без ефективного управління лікарням буде дуже складно втриматися і багато з них можуть закритися, – стверджує Олександр Зарицький.

Міністерство охорони здоров’я визнало екстрену медичну допомогу однією з головних цьогорічних пріоритетів реформи. Разом зі збільшенням фінансування, планується запровадити відповідні якості коефіцієнти. Головний критерій якості екстреної медичної допомоги – час доїзду, тобто вони повинні швидко доїжджати, забирати хворого і привозити. Наступний критерій: починаючи з 4 кварталу – це встановлення правильного діагнозу. Звідси важлива і маршрутизація пацієнта.Наприклад, хворого з інфарктом та інсультом треба обов’язково везти у спеціалізований заклад.

– До слова, бюджет «швидкої» на Житомирщині минулого року становив 175 мільйонів. З них 28 млн дофінансувано обласною радою, включно з 3 мільйонами на енергоносії. Враховуючи укладену з НСЗУ угоду наразі недостатність коштів складає 15,6 мільйонів гривень. Тобто, присутній дефіцит, але він менший ніж минулого року – зазначив Олександр Зарицький
Більш ніж втричі збільшилось фінансування обласного онкологічного диспансеру. З 34,3 млн отриманих закладом субвенцій на сьогодні бюджет закладу становитиме 119,5 млн грн, що достатньо для повного забезпечення потреб.

В Коростенській центральній міській лікарні хоча й збільшили видатки державного  бюджету, але коштів все одно не вистачає. На цей рік з опорним медичним закладом НСЗУ уклало угоду на 70,9 млн грн. При цьому на заявлені мінімальні потреби недофінансування становить понад 25 млн грн. Коростенську районну лікарню у 2019 році на 13,4 млн утримували за рахунок медичної субвенції і на 13,9 млн грн – з місцевого бюджету. Цьогоріч близько 24,5 млн грн. заклад отримає по договорі з НСЗУ.

Значно зросло фінансування Ємільчинської районної лікарні. Якщо в минулому році субвенція становила 20,5 млн. грн., то в поточному році лікарні перерахують 22,7 млн грн, що повністю покриває потреби медичного закладу.

Попри збільшення фінансування у Малині та Любарі існує дефіцит коштів. Для Малинської міській лікарні сума угоди з НСЗУ становить 38,2 млн. грн. при минулорічній субвенції в 31,5 млн грн. Не вистачає близько 1,8 млн грн. В Любарській центральній районній лікарні нестача коштів складає 2,7 млн. грн. при зростанні фінансуванні 17,9 млн до 21,9 млн грн.

Значна нестача коштів у Пулинській районній лікарні. У порівнянні з минулим роком, коли їй перераховували понад 16,7 млн грн, поточний договір з НСЗУ передбачає лише 13 млн 943 тис грн. Потреба у дофінансуванні становить понад 3 млн грн.

Не набагато краща ситуація в Баранівці, де отримають близько 23,4 млн грн на потреби центральної районної лікарні та не вистачає 1 млн. 870 тис грн.

Зменшений кошторис Хорошівської центральної районної лікарні. Медичний заклад у 2019 році отримував 23,2 млн. грн державної субвенції. В цьому році від НСЗУ надійде менше – 20,6 млн грн. Закладу не вистачає 360 тис грн.

Значно зменшилося фінансування також обласних медичних закладів: втричі – для обласного центру вертебрології, вдвічі – обласному протитуберкульозному диспансеру. Також втричі менше отримає обласний центр медичного здоров’я і вдвічі – обласний госпіталь ветеранів війни.

Водночас зі 145 до 189 млн грн. збільшили витрати на Обласну клінічну лікарню ім. Гербачевського. На тому самому рівні залишилось фінансування обласної дитячої лікарні – близько 80 млн грн на рік. Все це, на думку НСЗУ, дозволить запустити другий етап медичної реформи і підготувати місцеву владу та громадян до нових реалій функціонування сфери охорони здоров’я після послаблення раніше запроваджених карантинних заходів.

                                                                                     Тарас Боросовський

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Інформаційна кампанія для локальних ЗМІ “До100вірно про пандемію COVID-19” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не завжди збігаються з офіційною позицією Уряду США

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *