РЯДКИ ЖИТТЯ


Як багато проминуло днів,
Що рядками на папері стали,
Із віршів не викинути слів,
Хай би що вони не розказали.

В тих рядках завмерло пів життя,
Де були падіння і польоти,
Зустрічі, розлуки, вороття,
Найрідніші очі, що навпроти.

Ще були підсудні і кати,
Добрі та черстві – усякі люди,
Хто не вмів за течією йти,
Таємниць хранителі і юди.

Вже чимало промайнуло зим,
Що рядками на папері стали,
Серце залишилось молодим,
З пагінців сади повиростали…

Оксана ІГНАТЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *