Принципи редакційної політики ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна”

by admin · 10.05.2023

Принципи редакційної політики ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна” це виклад її етичних стандартів, покликаних забезпечити баланс між правом ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна” на свободу висловлювань та інформації та її відповідальністю перед суспільством.

Принципи редакційної політики також покликані забезпечити баланс інтересів ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна” щодо отримання прибутку від її діяльності та права творчого колективу ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна” на свободу творчої діяльності.

1. Принципи редакційної політики щодо достовірності поширюваної інформації

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що достовірність інформації визначається її джерелом, і дотримуватись таких правил:

– намагатися самим бути свідками подій, а якщо це неможливо – намагатися одержувати інформацію у першоджерел (учасників або інших свідків подій); завжди надавати приорітет тому джерелу, яке є найближчим до першоджерела;

– уникати одержання інформації лише від одного джерела; завжди надавати приорітет тому джерелу, яке може бути назване;

– надавати інформацію, одержану з анонімного джерела лише у випадку, якщо така інформація становить значний суспільний інтерес та якщо джерело є надійним і компетентним; у випадку необхідності поширення інформації, одержаної з анонімного джерела, намагатися надавати аудиторії такий обсяг інформації про нього, який з одного боку дозволяє захистити його особу, а з іншого боку не вводить аудиторію в оману стосовно його статусу;

– намагатися фіксувати інформацію, одержану від джерела, під час її одержання або безпосередньо після цього;

– у разі, якщо стане відомо, що поширена інформація була недостовірною, негайно та з власної ініціативи поширювати спростування такої інформації.

Ці правила не застосовуються:

а) якщо поширювана інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі;

б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками ТОВ “РГ “Народна трибуна”;

г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

2. Принципи редакційної політики щодо точності поширюваної інформації

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що точність інформації визначається збереженням її первинного змісту з метою недопущення введеня аудиторії в оману, і дотримуватись таких правил:

– виклад фактів має бути чітко відокремлений від коментарів, при поданні коментарів має бути зазначено його джерело та достатнім чином охарактеризовано його компетентність у питанні, що ним прокоментоване;

– інформація має висвітлюватись повно, крім викладу самої події, необхідно намагатися викласти також інформації про час і місце, коли вона відбулась, її учасників та найважливіші обставини, за яких вона сталась.

3. Принципи редакційної політики щодо неупередженості поширюваної інформації

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що неупередженість інформації визначається однаковим ставленням до всіх осіб, які є учасниками подій або героями матеріалів, і дотримуватись таких правил:

– перед розмовою чи записом інтерв’ю завжди попереджати співрозмовника про свій політичний нейтралітет та неупереджене ставлення, ніколи не обіцяти ставити зручні запитання;

– завжди розрізняти такі поняття, як персональна громадська позиція з певними політичними поглядами та уподобаннями та позиція як журналіста без поглядів, симпатій та уподобань;

– особам, які дають інтерв’ю, слід надати можливість повністю відповісти на поставлені запитання;

– розповідаючи про соціальні групи, необхідно уникати стереотипів;

– особам, підданим у матеріалі критиці, має бути надане можливість дати відповідь у межах цього матеріалу.

4. Принципи редакційної політики щодо об’єктивності поширюваної інформації

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що об’єктивність інформації визначається максимально можливим усунення впливу особистого ставлення журналіста на зміст такої інформації під час її підготовки та поширення, і дотримуватись таких правил:

– висловлювання власної думки журналіста ТОВ “РГ “Народна трибуна” має містити його професійну оцінку, а не особисту;

– необхідно намагатися надати можливість прокоментувати подію всім особам, яких вона безпосередньо стосується; у разі неможливості висловитися всім, необхідно подати не менш ніж два коментаря з протилежних точок зору.

5. Принципи редакційної політики щодо збалансованості поширюваної інформації

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що збалансованість інформації визначається з одного боку – прямою залежністю між рівнем суспільного інтересу до певної події та рівнем її висвітлення в газеті, а з іншого боку – рівним ставленням до всіх суспільних і політичних сил і діячів, і дотримуватись таких правил:

– належна збалансованість не потребує цілковитого нейтралітету щодо кожного питання або відходу від основних демократичних засад щодо свободи слова та творчої діяльності, вона не досягається математичними методами, тобто врівноваженням кожної висловленої думки протилежною за змістом; метою збалансованості є висвітлення якнайширшого спектру думок і поглядів;

– ступінь збалансованості має відповідати характеру висвітлюваної теми і типу матеріалу.

6. Принципи редакційної політики щодо поширення конфіденційної інформації

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що право на недоторканність приватного життя є одним із основних конституційних прав людини і може порушуватись тільки, коли його переважає значний суспільний інтерес, і дотримуватись таких правил:

– намагатися здійснювати запис таким чином, щоб усі особи, які можуть потрапити у його коло, заздалегідь усвідомлювали, що їх записують;

– поширення інформації, одержаної шляхом прихованого запису без письмової згоди осіб, яких записано, можна лише у випадку, коли поширювана інформація становить значний суспільний інтерес;

– висвітлення приватного життя особи без її згоди допускається тільки, якщо інформація, що поширюється, має такий ступінь суспільного інтересу, який перевищує право особи на конфіденційність (переважно, це інформація, приховування якої може зашкодити законним інтересам інших осіб);

– висвітлювати приватне життя публічних осіб (посадових осіб державних органів) без їх згоди можна також, якщо ця інформація пов’язана із їх публічною діяльністю.

7. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про насильство та правопорушення, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що поширення інформації про насильство, правопорушення, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі, не повинно завдавати шкоди найбільш вразливій частині аудиторії і дотримуватись таких правил:

– не припускати використання нецензурної лексики та уникати мовних помилок;

– висвітлення правопорушень не повинно заохочувати неврівноважену частину аудиторії (особливо дітей) до наслідування протиправним діям.

8. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про різні групи населення

Журналісти ТОВ “РГ “Народна трибуна” мають виходити із того, що поширення інформації про різні соціальні групи має сприяти їх розвитку та соціальній інтеграції і дотримуватись таких правил:

– розповідаючи про соціальні групи (національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та інвалідів), необхідно уникати стереотипів;

– необхідно намагатися використовувати ті умовні назви соціальних груп, які застосовують до себе їх представники;

– упередженння або соціальні бар’єри, у разі їх існування, необхідно висвітлювати об’єктивно, але таким чином, щоб не сприяти їх поглибленню.

9. Політика гендерної чутливості ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна”

Опираючись на Загальну декларацію прав людини ООН, закони України (Конституцію України, Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків), Кодекс етики українського журналіста, колектив ТОВ “Редакція газети “Народна трибуна” дотримується принципів верховенства права, поваги до людської гідності та недискримінації за будь-якою ознакою, в тому числі – за ознакою статі / гендерою ознакою.

У внутрішньоредакційній поведінці є неприпустимим:

– ставлення до колег як до обслуговуючого персоналу;

– харасмент (сексуальні домагання);

– психологічний тиск, вербальна зневага, приниження за ознакою статі / гендерою ознакою;

– сексистські жарти й анекдоти;

– перешкоджання в роботі, стигматизація за ознакою статі;

– підбурювання до ворожнечі, насилля.

У професійній діяльності журналістки та журналісти:

– дотримуються гендерного балансу при підготовці матеріалів: рівною мірою пишуть/розповідають про чоловіків і жінок, звертаються за коментарем/експертною думкою як до чоловіків, так і до жінок із різних тематик;

– не використовують і не поширюють стереотипних образів фемінності та маскулінності щодо жінок і чоловіків та дискримінаційного, сексистського контенту (як текстового, так і візуального); двозначні висловлювання, непристойні натяки на поведінкові «особливості» є неприпустимими;

– не продукують контенту (як текстового, так і візуального), який сприяє сексуалізації та об’єктивації жінок;

– сприяють видимості жінок у політичній, економічній, воєнній та інших сферах, які стереотипно вважаються чоловічими, а також видимості чоловіків у сферах, які стереотипно вважаються жіночими, – сфера розваг, моди, освіти, піклування про дітей та сім’ю тощо;

– при висвітленні різноманітних суспільно-політичних тем, професійних здобутків (успіхів) жінок не акцентують уваги на їхній зовнішності (одяг, зачіска, макіяж, аксесуари тощо), не запитують, чи є в них час на сім’ю, господарство тощо;

– уникають засудження, оціночних суджень щодо життєвого вибору жінок і чоловіків;

– уникають віктимізації (переведення відповідальності і вини за скоєне насильство на постраждалу особу, наприклад, щодо тих, хто постраждали від торгівлі людьми, домашнього чи сексуального насильства, опинилися у сфері проституції та ін.), а також не створюють на цих темах сенсацій;

– не акцентують увагу на расовій приналежності, громадянстві, соціальному статусі жінок і чоловіків;

– в опитуваннях завжди дотримуються гендерного балансу (стежать, аби чоловіки та жінки різного соціального статусу і віку були представлені однаковою мірою);

– використовують фемінітиви на позначення професій, посад, видів діяльності, зайнятості жінок;

– систематично висвітлюють питання гендерної дискримінації в побуті / сім’ї, діловій сфері, бізнесі, при здобутті професії, працевлаштуванні та оплаті праці/ побудові кар’єри, участі у воєнних діях, участі в громадсько-політичному житті тощо.