Спадщина без свідоцтва про смерть або з документами з окупованих територій: як діяти


На допомогу вразливим групам

Військовослужбовець загинув, але лікарського свідоцтва про смерть немає. Або цивільна особа померла на тимчасово окупованій території, і рідні мають лише документи окупаційної влади. Це не позбавляє права на спадщину, але ускладнює процедуру. Як у таких умовах встановити факт смерті чи оголосити особу померлою – пояснює юрист ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий.

У звичайних умовах свідоцтво про смерть видають органи РАЦС на підставі лікарського документа, оформленого після огляду тіла. Це передбачено законодавством та відповідними інструкціями МОЗ.

Якщо ж тіло неможливо отримати або відсутні медичні документи, родичі можуть встановити факт смерті через суд.

Куди звертатися
Спершу потрібно звернутися до РАЦС і отримати відмову в реєстрації смерті. Після цього – подати заяву до місцевого суду про встановлення факту смерті або оголошення особи померлою, інформує Мережа правового розвитку.
Заява подається за місцем проживання заявника, останнім місцем проживання зниклого або місцем знаходження майна.

У заяві зазначають:

• мету (наприклад, оформлення спадщини); 

• обставини зникнення чи загрози життю; 

• підстави вважати особу загиблою. 

Строки та рішення суду
Суд розглядає справу за участі заявника і свідків та ухвалює рішення.
Особа, яка зникла через війну, може бути оголошена померлою через два роки після завершення бойових дій, але інколи – раніше (не менш як через шість місяців).
Датою смерті може бути як день набрання рішенням законної сили, так і ймовірна дата загибелі.

Право на спадщину
Спадщина відкривається з моменту смерті або оголошення особи померлою. Строк для її прийняття – 6 місяців. Без встановлення факту смерті відкрити спадкову справу неможливо.

Якщо спадкоємець не проживав зі спадкодавцем, потрібно подати заяву нотаріусу.

Якщо строк пропущено
Якщо суд визначив дату смерті заднім числом, строк прийняття спадщини може вважатися пропущеним. У такому разі слід звернутися до нотаріуса, а після відмови – до суду для поновлення строку.

На практиці нотаріуси часто враховують обставини та приймають заяви за наявності доказів неможливості діяти раніше.

Документи з окупованих територій
Україна не визнає документи окупаційної влади як офіційні. Водночас, відповідно до міжнародної практики («намібійські винятки»), їх можуть враховувати як докази в суді, щоб не порушувати права людей.

Тому такі документи (свідоцтва, довідки, фото тощо) можна додати до заяви. Для отримання українського свідоцтва потрібно звернутися до суду на підконтрольній території.

Висновок
Отже, відсутність лікарського свідоцтва про смерть або наявність документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, не позбавляє спадкоємців можливості реалізувати свої права, однак суттєво ускладнює процедуру відкриття спадщини. Ключовим етапом у таких справах є встановлення юридичного факту смерті або оголошення особи померлою в судовому порядку, адже саме з цього моменту виникає право на спадкування та починається перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини. Судова процедура стає необхідним механізмом захисту прав родичів у випадках, коли отримати медичні документи неможливо через воєнні дії, зникнення особи або окупацію території.

Водночас українська правова система, спираючись на міжнародні стандарти та практику, сформовану зокрема Міжнародним судом ООН і Європейським судом з прав людини, застосовує підхід, за яким документи окупаційних органів не визнаються як офіційні, але можуть бути використані як докази з метою захисту прав людини. Такий баланс дозволяє не легітимізувати окупаційну владу і водночас не залишати громадян без мінімального правового захисту.

Таким чином, навіть у складних обставинах війни та окупації спадкові права можуть бути реалізовані, якщо спадкоємці своєчасно звертаються до суду, збирають належні докази та дотримуються процесуальних вимог. Практика свідчить, що за наявності обґрунтованих причин пропуску строків суди та нотаріуси здебільшого стають на бік заявників, забезпечуючи реальний доступ до спадщини та відновлення порушених прав.

Рубрика наповнюється за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *